У 1960 р. закінчила Вінницький медичний інститут за спеціальністю лікувальна справа". У ВНМУ з 1961 р. У 197О році захистила кандидатську дисертацію на тему "Динамика некоторых биохимических показателей функционального состояния поджелудочной железы при острой лучевой болезни в условиях комплексной терапии". Відповідальна за курс "Клінічноі біохіміі". У 2ОО3 році отримала посвідчення "Відмінник освіти Украіни". Загальна кількість публікацій понад 200, авторських свідоцтв - 3, навчальних посібників - 2, а також 13 раціоналізаторських пропозицій.

Закінчила в 1978 р. хімічний факультет Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова, а в 1981 р. – аспірантуру при цьому ж університеті. Дисертація на тему «Аналитическое применение ионообменников, модифицированных гетероциклическими азосоединениями» захищена у 1982 р. З 1982 р. по 2017 р. працювала асистентом, старшим викладачем, доцентом у Вінницькому національному аграрному університеті. З 2017 р. – доцент кафедри біологічної та загальної хімії ВНМУ ім. М.І. Пирогова. Загальна кількість публікацій – 102.

В 1996 році закінчла Вінницький державний медичний університет за спеціальністю “лікувальна справа”. З 1996 по 1998 рік пройшла магістратуру, а з 1998 по 2001 рік навчалася в аспірантурі на кафедрі пропедевтичної терапії ВДМУ ім. М.І.Пирогова за спеціальністю “внутрішні хвороби”. В 2001 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Вплив бронхіальної астми на функціональний стан серцево-судинної системи». Була відповідальною за організацію навчання на медичному факультеті № 2, спеціальність «медична психологія» постійно з 2011 року.

В 1972 р. закінчила Чернівецький державний університет. Спеціальність – біохімія. Посада: доцент кафедри біологічної та загальної хімії, відповідальна за роботу з іноземними студентами. Захистила дисертацію у 1982 р. по темі «Вплив вітаміну А та його недостатності на обмін фосфоліпідів біологічних мембран еритроцитів». Відповідальний за роботу з іноземними студентами

Паламарчук Ірина Віталіївна, у 2007 році закінчила із відзнакою медичний факультет №1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова за спеціальністю лікувальна справа. В 2007–2009 рр. проходила інтернатуру за спеціальністю внутрішня медицина, потім працювала на посаді лікаря ШМД. З 2012 по 2021 р. працювала асистентом кафедри біологічної та загальної хімії, за цей час виконала і захистила дисертаційну роботи на здобуття наукового ступеня доктора філософії на тему: «Роль системи гідроген сульфіду в механізмах ушкодження міокарду та кардіопротекції за експериментального цукрового діабету» з галузі знань «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина» (науковий керівник – проф. Заічко Н.В.). Автор 28 наукових праць (6 статей, 19 тез, 3 патенти).

Народився 28 березня 1931 року в м.Житомирі в сім'ї вчителів. В 1948 році закінчив середню школу в м.Клевань Рівненської області, а у 1954 році закінчив лікувальний факультет Львівського медичного інституту. З 1954 по 1958 рік працював лікарем та головним лікарем району Північно-Казахстанської області Казахстану. В 1961 році закінчив аспірантуру при Львівському медичному інституті, а в 1962 захистив кандидатську дисертацію на тему: "Вплив вітаміну А на морфологію щитоподібної залози і вміст в ній йоду". З 1963 по 1974 рік працював в Курському державному медичному інституті (РСФСР) до 1970 року на посаді доцента кафедри біохімії, а з 1970 по 1974 - на посаді завідувача кафедри органічної хімії. В 1971 році захистив докторську дисертацію на тему: "Взаємозв'язок вітамінів С, фолієвої кислоти, В6 і В12 з імунобіологічною реактивністю організму".
В 1986 р. на кафедрі під керівництвом проф. М.Б.Луцюка розпочалась робота по розробці нового поколінна сорбентів медичного призначення. З урахуванням великого практичного значення роботи рішенням Президії АН УРСР № 387 від 20.09.88 при кафедрі відкрито сумісну лабораторію ВМІ та Інституту хімії поверхні АН УРСР по розробці і вивченню фізико-хімічних і медико-біологічних властивостей нових сорбентів. Результатом роботи лабораторії по створенню сорбентів нового покоління стало затвердження в 1993 році препарата "ПОЛІСОРБ", призначений для лікування гнійних ран, інших гнійно-запальних процесів та для зупинки паренхіматозних кровотеч. У лютому 1994 р. затверджено ще один препарат, - ентеросорбент "Полісорб МП", що виявився ефективним при лікуванні гострих шлунково-кишкових інфекцій, діарей іншого генезу, вірусного гепатиту, ендотоксикозів разної етиології. За результатами цієї роботи одержав Державну премію України за 2016 рік за роботу «Створення засобів та технологій еферентної терапії на основі нанокремнезему».
З 1974 по 2001 роки працював на посаді завідувача кафедри біохімії, а з 2001 року по 2018 рік - на посаді професора кафедри біохімії та загальної хімії.