Ментальне здоров’я в умовах війни. Інтерв’ю Олександра Белова Українському радіо

Травень — місяць ментального здоров’я. Цьогоріч в Україні він проходить під гаслом «Віднайти свої сенси». У рамках ефіру Українського радіо Вінниці, участь у розмові взяв доктор медичних наук, виконувач обов’язків директора Навчально-наукового інституту психології та ментального здоров’я ВНМУ імені М. І. Пирогова Олександр Белов.

Разом із ведучою Наталею Тукало вони обговорили, чому надзвичайно важливо дбати про психічне здоров’я саме зараз — під час повномасштабної війни, які чинники на нього впливають та як виявити й подолати психологічні труднощі.

Психічне здоров’я: не просто відсутність хвороб

Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров’я — це стан благополуччя, в якому людина реалізує свої творчі здібності, здатна долати стреси, продуктивно працює та робить внесок у суспільне життя. Водночас, як зазначив Олександр Белов, важливо розуміти: йдеться не лише про відсутність розладів, а про гармонійний стан — з собою, соціумом, своїм емоційним і фізичним здоров’ям.

Війна як глобальний психологічний стресор

Повномасштабна війна принесла з собою усі п’ять найнебезпечніших стресорів, визначених ВООЗ:

●   загрозу життю та здоров’ю;

●   загрозу близьким;

●   ризик втрати засобів до існування;

●   загрозу фізичному насильству;

●   втрату житла чи майна.

«Війна — це дикість для психіки XXI століття, — наголошує Белов. — Але українці мобілізували внутрішні ресурси і демонструють приклади стійкості, які викликають захоплення у всьому світі».

Адаптація — ознака ментального здоров’я

Сучасне визначення психічного здоров’я базується на здатності людини адаптуватися до змін, знаходити нові сенси та життєві орієнтири. Як приклад — військові, волонтери, медики, пересічні громадяни, які попри страхи й виклики, створюють нову реальність, підтримують інших та стають прикладом психологічної зрілості.

«Усім властиві емоційні спади, періоди тривоги чи розчарування. І це — нормально. Навіть психологи не застраховані від цього. Головне — не залишатися наодинці з проблемами», — підкреслює гість ефіру.


Три рівні психоемоційного стану

Проф. Олександр Белов умовно поділяє психологічний стан українців на три рівні:

  1. Легкі психологічні труднощі, з якими можна впоратися самостійно або за допомогою психолога.
  2. Реактивні стани (депресія, тривожність), які потребують роботи психотерапевтів, медичних психологів.
  3. Серйозні психічні розлади, що вимагають консультації психіатра та, іноді, фармакологічної підтримки.

«Слово "психіатр" лякати не повинно. Більшість розладів лікується амбулаторно. Людина отримує допомогу без госпіталізації — з повагою та розумінням», — заспокоює експерт.

Психічне здоров’я дітей і молоді — особлива увага

Пластичність дитячої психіки допомагає легше адаптуватися до стресу, але за умови підтримки з боку дорослих. Батьки повинні давати чесну, вікову зрозумілу інформацію про події. У разі надмірної тривожності — звертатися до дитячого психолога.

«Пояснювати потрібно щиро. Якщо дитина зрозуміє, що її обманюють — довіра зруйнується», — попереджає Белов.


ВНМУ — центр підготовки фахівців у сфері ментального здоров’я

На базі Вінницького національного медичного університету створено Навчально-науковий інститут психології та ментального здоров’я, який готує:

●   практичних психологів;

●   медичних психологів;

●   клінічних психологів;

●   лікарів-психіатрів.

Це ініціатива ректорки, проф. Вікторії Петрушенко, яка передбачає поєднання освіти, практики та наукових досліджень.

«Студенти вчаться не тільки теорії. Вони проходять тренінги, супервізії, працюють із реальними пацієнтами. Ми виховуємо не лише спеціалістів, а й людей, здатних допомагати іншим — фахово, глибоко, з емпатією», — підсумовує Белов.

Психологічний клімат країни — змінений назавжди

На завершення ефіру прозвучала важлива думка: навіть ті, хто “не дотичні” до війни, все одно перебувають під впливом загального психологічного клімату.

«Життя в ілюзії — небезпечне. Найкраща стратегія — не ігнорування реальності, а вміння з нею співіснувати й знаходити ресурси для руху вперед», — підсумував експерт.

Ментальне здоров’я — це не привілей, а необхідність. В умовах війни — це ще й елемент національної стійкості. Піклуймося про себе та один одного — разом ми сильніші.

Повністю ефір можна подивитися за цим посиланням:

https://www.youtube.com/live/W84Jq2ztBJg