До 215-річчя з дня народження Миколи Івановича Пирогова

Геніальний лікар, чиї здобутки й досі використовуються сучасною медициною, основоположник воєнно-польової хірургії та хірургічної анатомії, знаний учений і педагог – Микола Іванович посідає одне з найпочесніших місць у світовій науці.

До дня народження цієї видатної людини, чиє імʼя носить університет, фахівці Наукової бібліотеки ВНМУ ім. М. І. Пирогова організували в секторі рідкісної книги та рукописів виставку-перегляд літератури, яка відображає біографію і багатогранну діяльність Миколи Івановича.

Студенти груп 35-б, 42-а і 44-б мали можливість ознайомитися із прижиттєвими працями вченого:

• «Хирургическая анатомія артериальныхъ стволовъ и фасцій» (1881);
• «Военно-врачебное дѣло и частная помощь на театрѣ войны въ Болгаріи и въ тылу дѣйствующей арміи въ 1877-1878 гг.» (1879);
• «Chirurgische Anatomie der Arterienstämme und Fascien» (1860);
• «Historischer Überblick der Thätigkeit des deutschen ärztlichen Vereins» (1869)

та з ювілейним виданням його «Щоденника старого лікаря». Спогади вченого про студентські роки викликали у молоді здивування й захоплення.

Памʼять про Миколу Івановичу Пирогова зберігають не тільки імена alma mater, Вінницької обласної клінічної лікарні та найдовшої вулиці міста. Він проклав шлях у медицині для сьогоднішніх лікарів.

Першим у світі:

• описав оперативний доступ для перев’язки язикової артерії (Пироговський трикутник);
• розробив проекційні лінії для перев’язки променевої та підколінної артерій;
• застосував гіпсову пов’язку;
• винайшов штучний суглоб;
• провів пластичну операцію;
• описав патологічні зміни при азійській холері, клінічну картину газової інфекції та гнійного остеомієліту;
• застосував ефір для знеболення у польових умовах;
• описав раневе виснаження;
• застосував йодну настоянку для обробки операційного поля;
• розробив і застосував сортування поранених і хворих.

Заснована Миколою Івановичем топографічна анатомія, експонати якої можна побачити у музеї лікаря, є попередницею МРТ. Створений професором ілюстрований анатомічний атлас став підґрунтям сучасних видань. Музей-садиба Пирогова – база практики ВНМУ.

Справа життя Миколи Івановича живе й розвивається і через 200 років після його народження.

Медіацентр ВНМУ