Ворожили та співали: українські й іноземні студенти зустрілись на Андріївських вечорницях

День Святого Апостола Андрія Первозванного — свято, що поєднує християнські традиції та давні язичницькі звичаї. У народній традиції Андріївські вечорниці — час для весілля й розваг молоді. У ніч з 29 на 30 листопада хлопцям дозволяли жартувати й бешкетувати, а дівчата вдавалися до ворожінь.

Давні українські звичаї, але на сучасний лад відроджували 27 листопада студенти ВНМУ. Напередодні свята Андріївські вечорниці організувала кафедра українознавства. До святкування у коворкінгу Наукової бібліотеки студенти групи 30-а та члени творчого обʼєднання «Літературна вежа» запросили й іноземних здобувачів освіти.

Учасниці вечорниць виконували традиційні ворожіння: «стрічкою правди», на ім’я майбутнього чоловіка, на прихованих у житі золотій, срібній та мідній обручках. Для книжкового гадання використали збірку поезій Ліни Костенко.

Хлопці опановували давній обряд кусання обрядового коржа — калити: той, кому вдавалося вкусити, отримував солодкий подарунок із передбаченням, а хто не досягав успіху — співав українську народну пісню.

Щиру атмосферу вечорниць створили не тільки пісні, а й поетичне слово: членкиня літературного гуртка «Вежа» Ангеліна Шумська презентувала власні вірші, присвячені Андріївським вечорницям.

А черпати натхнення про свято Андрія є звідки, адже йому присвячено багато народних вірувань. За церковними ж переказами, апостол Андрій — один із дванадцяти учнів Ісуса Христа — проповідував на українських землях і дістався території сучасного Києва. Встановивши на київських пагорбах хрест, він передбачив появу великого християнського міста та став основоположником віри.

Тому відзначення Дня Святого Апостола Андрія Первозванного (30 листопада) є вшануванням не лише його пам’яті, а й джерел українського християнства та прадавніх українських традицій. І дуже важливо, щоб молоді українці могли не лише берегти, а й передати ці традиції далі, новим поколінням.

Медіацентр ВНМУ