Студенту

Інтерну

Master

Аспіранту

Слухачу

Силабус

Вибіркові курси

Кваліфікаційні роботи

Clinical ordinator

Історія кафедри

Історія курсу урології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова

Історія курсу урології нерозривно пов’язана з історією Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, який був відкритий у 1934 році. Першим завідувачем курсу урології був учень професора А.А. Чайки – доцент Є.А. Тужик. Базою курсу урології були 10 ліжок, які були виділені для урологічних хворих в складі кафедри факультетської хірургії. Є.А. Тужик був кваліфікованим фахівцем, виконував багато операцій, вів амбулаторний прийом, виїздив в райони для консультацій та невідкладних операцій урологічним хворим, був позаштатним інспектором облздороввідділу. Доцент Є.А. Тужик помер від запалення легень під час Великої Вітчизняної війни.

Відновлення викладання урології у медінституті і організація урологічної служби на Вінниччині у післявоєнний період пов’язана з ім’ям Пиневича Михайла Васильовича. Тоді в далекому 1946 році міністерством охорони здоров’я УРСР в Вінницю був направлений на посаду доцента кафедри факультетської хірургії досвідчений уролог, висококласний хірург, кандидат медичних наук (кандидатську дисертацію на тему: “О надлобковой чреспузырной простатэктомии при гипертрофии предстательной железы” захистив у 1934 році), учень професора А.Г. Радзієвського Пиневич М.В. Спочатку для урологічних хворих було виділено дві палати по 4 ліжка, а в 1947 році організоване, як база клініки, урологічне відділення обласної лікарні на 20 ліжок, з 1950 року розширене до 30, а з 1958 р. до 50 ліжок.

В керованій Пиневичем М.В. клініці розпочалась велика педагогічна робота, почали виконуватись складні хірургічні втручання, готуватись кадри урологів для обласного центру та районів області, розпочало працювати наукове товариство урологів. В повоєнні роки сферою наукових досліджень клініки були: туберкульоз сечостатевої системи, післятравматичні та післязапальні стриктури уретри у чоловіків, пухлини органів сечостатевої системи, лікувальні властивості радонових вод курорту Хмільник, функціональний стан нирок при різних урологічних захворюваннях.

До наукової роботи були залучені всі співробітники клініки, як асистенти  медінституту, так і ординатори урологічного відділенні обласної лікарні. В 1959 році Михайло Васильович захистив докторську дисертацію на тему “Туберкулёз органов половой системи у мужчин”, а в 1961 році отримав звання професора. Під його керівництвом підготовлені та захищені кандидатські дисертації Максимовим В.Д. (Распространённость опухолей мочевого пузыря в Винницкой области и результаты их лечения), Гурським Б.Ф.(Изменения функционального состояния коры головного мозга по изучению биоэлектрической активности при аденоме и раке предстательной железы), Рибінником І.М. (Состояние и патологические процессы культи мочеточника после нефрэктомии), Пивоваровим  П.І. (Функциональное состояние почек при разных формах нефроуретеролитиаза), Пархомчуком А.З (Экспериментальное обоснование операции оментореваскуляризации почки и эффективность её при лечении больных поликистозом). З 1963 організований окремий курс урології, яким професор Пиневич М.В. керував до 1 вересня 1972 року. Асистентами курсу урології в той час були Корхова В.М. та Максимов В.Д.  

Підготовка кадрів урологів вищої кваліфікації розпочалась через клінічну ординатуру. Першим клінічним ординатором курсу урології був Римша В.Ф., в подальшому в різні роки в клінічній ординатурі на курсі урології навчались Максимов В.Д., Скоропадський В.Н., Гресько І.В., Яцуба К.Ф., Гурський Б.Ф., Пархомчук А.З., Хробуст Д.В., Левандовський М.В., Багрій С.Г., Касьян В.М.  

З  1 вересня 1972 року курс урології очолив учень професора Пиневича М.В. – доцент Пивоваров П.І. Основними напрямками наукової роботи курсу урології стали сечокам’яна хвороба, запальні захворювання органів сечостатевої системи, аномалії розвитку сечостатевої системи, травми та післятравматичні ускладнення в сечостатевій системі, пухлини нирок, сечового міхура, простати. В цей час запроваджені пластичні операції з приводу гідро- і уретерогідронефрозу, стриктур сечоводу і уретри, залобкова проста простатектомія у хворих на доброякісну гіперплазію простати, радикальна нефректомія, радикальна простатектомія з приводу раку простати, радикальна цистпростатектомія у хворих на рак сечового міхура з кишковою пластикою за Боарі та інші. Отримана апаратура і засвоєні трансуретральна резекція простати та сечового міхура, ретроградні уретероскопічні втручання.

В цей час підготовку в клінічній ординатурі пройшли лікарі: Головенко В.П., Горовий В.І., Гандзюк В.І., Лонський Л.Й., Барало І.В., Балацький Р.К., Телеш П.І., Савенко В.О., Приймак В.М., Капшук О.М., Фірцак В.Є., Сапсай А.О., Паламар В.В.

Започаткована підготовка лікарів-іноземців в клінічній ординатурі. Таку підготовку на курсі урології пройшли: Нежем Імад, Аль-Шамі Ібрагім Мохамед, Насер Кадрі, Абдул Монаф, Усама Іссам Фадлала, Кубільос Гутієррес Хорхе, Халабі Іяд, Касем Іяд, Хішам Аль Вахіш, Атуа Аль Амур, Краєм Хусам Асад, Салех Мохамед Салех Барабид.   

Асистентами курсу урології в цей час працювали: Максимов В.Д., Гурський Б.Ф., Потєха Ю.Б., Лонський Л.Й., Барало І.В.

За матеріалами клініки в цей період захищені кандидатські дисертації Веденком Б.Г. (Послеоперационные мочевые свищи почек и мочеточников), Баралом І.В. (Розробка алгоритмів вибору хірургічного лікування, післяопераційного спостереження та реабілітації хворих на аденому простати), Пушкарем О.М. (Модифікація одномоментної залобкової простатектомії)

На курсі урології з 1992 року ведеться підготовка інтернів урологів.

Першими очними аспірантами курсу урології були Барало І.В. та Телеш П.І. Першим магістрантом на курсі урології був Циц О.В. Закінчили навчання в клінічній ординатурі Дмитришин С.П. та Алі Шаді. В магістратурі навчались Туєрхун Чжумаке, Ахмед Насеф та Камлук В.П.

В 2007 році в зв’язку з виходом на пенсію доцента Пивоварова П.І. виконувачем обов’язки завідувача курсом урології призначений його учень Барало І.В. В 2007 році на пенсію вийшов також асистент Максимов В.Д. В 2008 року Барало І.В. обраний по конкурсу на посаду доцента Вченою радою університета, а в 2011 році отримав звання доцента. Асистентами по сумісництву зараховані ординатори обласної лікарні Потєха Ю.Б. та кмн. Горовий В.І., а також клінічний ординатор 2-го року навчання Дмитришин С.П., який у 2012 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Клініко-організаційна модель урологічної допомоги хворим на сечокам’яну хворобу». Довгий час працювала лаборантом курсу урології Бондаренко Т.І., після виходу її на пенсію на посаду лаборанта прийнята Воловодова С.П.

Штат кафедри

Новини

Наукова діяльність

Література, що видана кафедрою

1