Микола Миколайович Болярський народився в Пермський губернії у 1878 році. Після закінчення гімназії навчався на медичному факультеті Юр'євського університету. В 1905 році, не закінчивши навчання в університеті, поїхав працювати земський лікарем в Курську губернію. Через рік він повернувся до навчання.

З 1907 по 1914 рік М.М. Болярський працює в Обухівський лікарні в Петербурзі. В цей час починається наукова діяльність М.М. Болярського. Після здачі докторантських іспитів при Військово-медичній академії, в 1910 році М,М. Болярський з успіхом захищає дисертацію на присудження ступеню доктора медицини на тему "К вопросу о травматических повреждениях печени".

З початком Першої світової війни, М.М. Болярський був мобілізований на фронт. Він очолював 1-й Кауфманський шпиталь Червоного хреста. Пробувши більше 2 років на передовій, шпиталь був евакуйований в Проскурів (нині Хмельницький), а потів у Вінницю. Після розформування Кауфманівського шпиталю, М.М. Болярський перейшов на роботу в Пироговську лікарню. Після трьох років роботи, в 1921 році М.М. Болярський очолює лікарню.

Крім напруженої практичної роботи, М.М. Болярський веде велику громадську роботу. Він не однократно був депутатом міської та обласної Рад. Був членом наукової ради при обласному відділі охорони здоров'я. Більше 10 років очолював Вінницьке медичне товариство, а потім був головою хірургічного товариства.

Ім'я М.М. Болярського тісно пов’язане з Вінницьким медичним інститутом. Він є одним з ініціаторів його створення. З 1934 року і до смерті М.М. Болярський був проректором з навчальної частини та наукової роботи, одночасно з цим він очолював кафедру хірургії, з якої виділилась в окрему структурну одиницю кафедра оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Багато енергії витратив М.М. Болярський на створення кафедри хірургії та на будівництво морфологічного корпусу. Помер М.М. Болярський у 1939 році від нападу стенокардії, що був спричинений хвилюваннями пыд час пожежі у морфологічному корпусі інституту.

Новицький Софроній Терентійович (1892-1957) Закінчив Київський медичний інститут (1922). Учень професора І. О. Зав’ялова. Захистив дисертацію на тему «Перелом шейки бедра у взрослых» (1936).

Очолював кафедру оперативної хірургії з топографічною анатомією Вінницького медичного інституту (1938 – 1941рр.). З 1942 р. - завідувач кафедрою оперативної хірургії Ташкентського медичного інституту.

Після війни він також завідував кафедрою онкології Київського інституту удосконалення лікарів (1945 - 1947рр.). Наукові праці присвячені питанням травматології, онкології, загальної хірургії. Вивчав анатомію кульшового суглоба. Помер 9 квітня 1957 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Каллістов Іван Павлович народився в 1897 році в м. Кострома. В 1922 році закінчив медичний факультет І Московського державного університету, де був залишений для наукової роботи ординатором факультетської хірургічної клініки (директори – проф. Спіжарний та акад. Бурденко). З 1930 року працював асистентом, а потім доцентом хірургічної клініки санітарно-гігієнічного факультету І МОЛМІ до початку війни.

В 1935 році захистив дисертацію на здобуття науково ступеню кандидата медичних наук. В роки війни – хірург в госпіталі в м. Іваново. В жовтні 1944 року вибраний по конкурсу та затверджений на посаді завідуючого кафедрою оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького медичного інституту. З березня по листопад тимчасово виконував обов’язки завідуючого кафедри госпітальної хірургії ВМІ. В 1946 році затверджений в званні доцента по кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатомії, з цього ж року декан ВМІ. В 1947 році доцентом Каллістовим І.П. подана до захисту до І МОЛМІ докторська дисертація.

В 1948 році переведений на посаду завідуючого кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Київського стоматологічного інституту.

Двужильна Катерина Данилівна народилась в 16 вересня 1913 році на Донбасі. В 1935 році з відзнакою закінчила І Харківський медичний інститут і була залишена в аспірантурі при кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатомії. Після закінчення аспірантури та захисту дисертації на тему „Об изменениях в соседних органах и тканях при остром аппендиците” до 1941 року працювала асистентом на кафедрі факультетської хірургії.

В 1941-1943 роках працювала начальником медичного відділення частини №197, провідний хірург евакошпиталю № 4871 Карельського фронту. В 1943-1944 роках – асистент кафедри факультетської хірургії Військово-морської медичної академії. З вересня 1944 року – доцент кафедри факультетської хірургії ВМІ, в.о. завідуючого кафедрою загальної хірургії. З 1948 року – завідуюча кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.

У Вінниці закінчила роботу над докторською дисертацією на тему: «Клиника и морфология длительно незаживающих ран, язв и свищей передней брюшной стенки после ранения и операции», яку захистила у 1952 році. Була обрана депутатом, членом президії Вінницького облвиконкому.

Нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», 5-ма медалями, в т.ч. «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.».

Автор понад 150 наукових праць, зокрема 3 моногорафій, підручника «Загальна хірургія» (1968) українською мовою. У 1951 році була переведена на посаду завідувача кафедри оперативної хірургії Одеського інституту вдосконалення лікарів для зміцнення педагогічної і науково-дослідницької роботи.

Кулик Петро Павлович народився 22.06.1902-09.06.1993, м. Рівне, Кіровоградської обл. В 1917-1921 році навчався у фельдшерськів школі, м. Херсон) і до 1924 року працював на сільській дільниці села Балашовка, Кіровоградської обл. В 1924-1929 роках служив в армії по спеціальності. З 1929 по 1933 рік навчався в 1 Київському медичному інституті. Після закінчення інституту залишений в аспірантурі, після закінчення якої в 1935 році працював асистентом на кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатомії КМІ (1935-1938). 20 грудня 1937 році захистив дисертацію на тему „Дивертикул Меккеля и его роль в патологии брюшной полости”.

1938-1945 – старший викладач курсів удосконалення лікарів Далекосхідного фронту.
1945-1947 - асистент кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Київського медичного інституту.

В 1947 році Кулику П.П. присвоєно вчене звання доцента. 1947-1951 – доцент кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Київського медичного інституту.

З 1952 по 1973 роки очолював кафедру оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького медичного інституту. Працював деканом ВМІ в 1953-1954 роках. В 6 Червня 1957 р. захистив докторську дисертацію на тему „Материалы к хирургической анатомии илеоцекального отдела кишечника.” В 1963 році доценту Кулику П.П. присвоєно вчене звання професора. До 1976 року працював науковим консультантом кафедри.

Наукові працці: Анатомо-клиническая характеристика червеобразного отростка у взрослых // Новый хирургический архив. – 1957. - №4., Анатомо-топографические особенности слепой кишки и клиническое значение их // Сб. науч. тр. Винницкого мед. ин-та. – 1957. – Т.9., Приспособительная изменчивость илеоцекальной заслонки человека // Материалы науч. конф. по проблемам адаптации, тренировки и других способов повышения устойчивости организма. Винница. 1962. С.244.

Тєрєнтьєв Григорій Васильович народився в м. Вінниця в 02.1924 році. В 1949 році закінчив Вінницький медичний інститут та був залишений асистентом на кафедрі топографічної анатомії та оперативної хірургії, з 1950р. Цю посаду 2,5 роки від поєднував з роботою хірурга в обласній лікарні. Знання запитів клініки визначило подальший напрямок наукових та експерементальних робіт. В 1955 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук на тему „Хирургическая анатомия глубокой бедренной артерии с особенностями коллатерального кровообращения.” В 1960 році Тєрєнтьєву Г.В. присвоєно вчене звання доцента. З 1972 року працював заступником декана педіатричного факультету. В 1973 році захищена докторська дисертація на тему „Топографо-анатомическое и экспериментальное исследования к хирургическому вмешательству в панкреато-дуоденальной области.” В цьому ж році Тєрєнтьєв Г.В. очолює кафедру оперативної хірургії та топографічної анатомії.

В 1975 році доценту Тєрєнтьєву Г.В. присвоєно вчене звання професора. З 1989 по 1993 роки працює професором кафедри. Дослідження, проведені Г.В. Тєрєнтьєвим в 50-х роках присвячені топографії судин кінцівок та коллатеральному кровообігу. В експериментах на собаках ним встановлена значна чутливість до холодового подразника яка зникає через 1,5 міс після перевязки (резекції) магістральної судини, тобто, до моменту достатнього розвитку колатерального кровообігу.

В 60-70 роках Тєрєнтьєв займався вивченням топографії органів черевної порожнини та експерементальними обгрунтуваннями операцій з приводу гострої хірургічної патології органів травної системи. Морфофункціональні та мікробіологічні дослідження причин недостатності підшлунково-кишкових, міжкишкових та інших анастомозів привели до встановлення ведучої ролі розвитку ендогенної анаеробної інфекціїв патогенезі гострих захворювань і ускладнень в черевній порожнині.

Г.В. Тєрєнтьєв є автором понад 80 друкованих наукових робіт. Велику увагу він віддає винахідницькій роботі, є автором 10 винаходів і 60 рацпропозицій. Під його керівництвом заахищена 1 докторська та 4 кандидатських дисертації.

Григорій Якович Костюк народився в с. Копайгород Барського району Вінницької області 22 лютого 1938 р. В важкі післявоєнні роки вступив до Одеського медичного училища №3, яке закінчив у 1959 році. В 1959-1961 роках перебував на стоковій службі в лавах Радянської Армії.В 1961-1967 рр. навчався на медичному факультеті Вінницького медичного інституту ім. М.І.Пирогова, після закінчення якого був направлений на наукову роботу на кафедру оперативної хірургії та топографічної анатомії. З 1968 р. працював асистентом кафедри. В 1974 р. захистив кандидатську дисертацію “Оперативні втручання на шлунку при гострій променевій хворобі в експерименті” в спеціалізованій раді при Івано-Франківському медичному інституті. В 1977 присвоєно вчене звання доцента кафедри. Наряду з плідною педагогічною діяльністю, Г.Я.Костюк працював заступником декана, проводив велику громадську роботу.

У 1988 році захистив докторську дисертацію “Морфофункціональний і математичний аналіз змін у підшлунковій залозі при експериментальному гострому панкреатиті і його корекції”. В 1991 присвоєно вчене звання професора. Працює завідувачем кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії з 1989 року. Науковий напрямок – дослідження основ функціонування та розробка реконструктивних операцій на порожнистих органах травної системи методами математичного моделювання.

За достатньо великий проміжок часу Г.Я.Костюк займався науковими дослідженнями, які завершились друкуванням наукових статей, монографій, посібників, видачею авторських свідоцтв на винаходи, патенти, оформленням раціоналізаторських пропозицій. Перу Григорія Яковича належить 175 наукових праць, 25 винаходів, 69 раціоналізаторських пропозицій, серед яких:

1. Костюк Г.Я., Жученко А.П., Нестеренко Б.Б. Математическое моделирование биомеханизма выделительной функции поджелудочной железы и разработка способа коррекции гипертензии ее выводного протока.- К.: Ин-т математики АН УССР, 1986.- 60с.
2. Исследование основ функционирования и разработка реконструктивных операций на полых органах пищеварительной системы методами математического моделирования / С.П.Жученко, А.П.Жученко, Г.Я.Костюк, Б.Б.Нестеренко.- Винница: Вингосмедуниверситет, 1996.- 385с. Результати його наукових розробок доповідались на багатьох міжнародних конгресах, з’їздах, конференціях. Студенти з задоволенням використовують навчальний посібник: Лекції з оперативної хірургії та топографічної анатомії (для студентів стоматологічного факультету). Частина І. Голова. Шия. /Костюк Г.Я., Півторак В.І., Вовк М.М., Цигалко В.Ф. - Вінниця.: ВДМУ, 2000. - 188с.

У Вінницькому державному медичному університеті ім. М.І.Пирогова в повній мірі розкрився науковий, педагогічний, організаторський талант і високий професіоналізм Григорія Яковича, особливо в області розробки реконструктивних операцій на органах травної системи. Під його керівництвом проводились глибокі комплексні наукові дослідження з актуальних питань оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Під керівництвом та при активній допомозі професора Г.Я.Костюка підготовлено 2 доктора медичних наук, 10 кандидатів медичних наук. Григорій Якович – член спеціалізованої ради по захисту кандидатських дисертацій, член редакційної колегії журналів “Вісник морфології”, “Клінічна анатомія та оперативна хірургія”, входить до наглядової ради національного музею-садиби М.І.Пирогова. Г.Я. Костюк – енергійна, цілеспрямована людина, завжди готова допомогти. Йому, як наставнику, щиро дякують молоді викладачі за допомогу по вдосконаленню викладацької майстерності, вдячні студенти за увагу, яка приділяється їм для підвищення знань з предмету.

Півторак Володимир Ізяславович

Очолив кафедру з вересня 2017 року. Народився 28 листопада 1952 року у с. Дружне Калинівського району Вінницької області. Навчався у Дружненській восьмирічній та Новогребельській середній школі Калинівського району Вінницької області. З 1970 до 1976 року навчався в Вінницькому медичному інституті ім. М.І.Пирогова. Проходив інтернатуру на базі Калинівської районної лікарні, Вінницької області. З 1977 року працює на кафедрі оперативної хірургії та клінічної анатомії. Кандидатську дисертацію на тему «Морфофункціональні зміни міокарду при високій обтураційній кишковій непрохідності та її корекції в експерименті» захистив у спеціалізованій вченій раді при Київському медичному інституті ім. О.О.Богомольця під керівництвом д.мед.н., проф. Терентьєва Григорія Васильовича та д.мед.н., проф. Медведського Євгена Болеславовича.

Важливим вкладом в науку є докторська дисертація "Топографо-анатомічні, структурно-функціональні особливості та математичне моделювання оперованого шлунка". Науковими консультантами Володимира Ізяславовича були д.мед.н., проф. Костюк Григорій Якович та д.мед.н., проф. Жученко Сергій Павлович. Одержані автором нові наукові дані та запропонований підхід до створення нових хірургічних конструкцій гастроентероанастомозів в сукупності забезпечують вирішення важливої прикладної проблеми створення оптимальних способів резекції шлунка, що профілактують післягастрорезекційні синдроми. У 2002 році йому присвоєно звання професора.

Науковий напрямок проф. Півторака В.І.: вивчення, математичне та експериментальне моделювання морфофункціональних змін в організмі при патологічних процесах, травмах, а також після оперативних втручань, розробка нових способів хірургічного лікування. Продовжують науковий напрямок його учні кандидати медичних наук Костюк О.Г., Монастирський В.М., Кфурі Е.Б., Одарченко С.П., Малоголовка О.А., Булько М.П., Бурков М.В., Сміюха О.А. та численні здобувачі, що працюють над кандидатськими та докторськими дисертаціями.

Професор В.І.Півторак володіє великим досвідом педагогічної роботи. З-під його пера вийшло 4 підручника, 5 навчальних посібників, більше 270 наукових праць, опублікованих у вітчизняних та зарубіжних журналах. Професором запропоновані нові способи оперативних втручань, нові хірургічні прилади та інструменти, на які видані 42 авторських свідоцтва та патенти на винаходи.

Професор Півторак В.І. — член спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій з нормальної анатомії та нормальної фізіології при Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І.Пирогова та член спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій з нормальної анатомії та хірургії при Буковинському державному медичному. Він постійно ділиться своїми творчими досягненнями та ідеями на науково-практичних конференціях, українських та міжнародних з’їздах і конгресах.

Колектив кафедри, вересень 2017