history

ЗЕЛІ́НСЬКИЙ БОРИС ОЛЕКСІЙОВИЧ

Доктор медичних наук (1972р.), професор (1974р.). Закінчив Вінницький медичний інститут (1956р.). Працював лікарем. З 1958р. – у Вінницькому державному медичному університеті: 1974–1986 рр. – проректор з навчальної роботи, 1977–2000 рр. – завідувач кафедри ендокринології.

Перші кроки знайомства з клінічною фармакологією у Вінницькому державному медичному інституті ім. М.І. Пирогова були зроблені професором Борисом Олексійовичем Зелінським: будучи проректором з навчальної роботи, він з 1979 р. організував цикл лекцій з цієї дисципліни для студентів 6 курсу.

СТЕПАНЮК ГЕОРГІЙ ІВАНОВИЧ

Доктор медичних наук (1990р.), професор (1992р.). Закінчив Вінницький медичний інститут (1969р.). В 1986-1991 рр. очолював курс клінічної фармакології ВДМІ, з 1991 по 2015 рр.– завідувач кафедри фармакології.

Згідно з вимогами часу в 1986 році на базі Вінницького кардіологічного диспансеру при кафедрі фармакології був створений курс клінічної фармакології. Його організатором та першим завідувачем був доц. Г.І. Степанюк. Асистентами працювали Дергун В.М., Семененко І.Ф. та Біктіміров В.В.

ЯКОВЛЕВА ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА

Доктор медичних наук (1991р.), професор (1993р.). Закінчила Вінницький Медичний інститут (1964р.). Працювала лікарем- терапевтом. З 1966р. – у Вінницькому медичному інституті: 1992–2005 рр. – завідувачка курсу клінічної фармакології, 2005-2022 рр. – завідувачка кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології, 1995-2015рр. завідувачка відділом аспірантури, магістратури та клінічної ординатури Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

З лютого 1992 року Ольга Олександрівна очолила курс клінічної фармакології при кафедрі фармакології, надалі з 2005 року – кафедру клінічної фармації та клінічної фармакології ВНМУ ім. М.І. Пирогова.

Колектив курсу клінічної фармакології, 1998р.

Кандидатську дисертацію Ольга Олександрівна захистила в 1974 році, пошук був спрямований на коморбідні зв’язки бронхо-легеневих захворювань з шлунковою патологією, спектру наукових досягнень в галузях пульмонології і гастроентерологіі; було впроваджено новий діагностичний напрямок біопсії шлунку, дослідження глюкокортикоїдної регуляції шлункової секреції в умовах хронічної гіпоксії.

В 1991р. захистила докторську дисертацію, отримала звання доктора медичних наук, надалі – звання професора кафедри госпітальної терапії (червень 1993р.), в ці роки працювала викладачем терапії на кафедрах медичного інституту. В докторській дисертації на тему «Диференційна діагностика ліпідного гомеостазу у хворих неспецифічними захворюваннями легень та обгрунтування метаболічної корекції вітамінами А і Е» (клініко-екпериментальне дослідження) пріоритетними напрямками було дослідження сурфактантної системи легень, ліпідно-перекисний дисбаланс, оцінка вологовидільної та екскреторної функції легень, аналіз конденсату вологи видихуваного повітря, роль антиоксидантних вітамінів А та Е для збереження метаболічного гомеостазу. Була запропонована гіпотеза щодо взаємодії клітинних метаболізмів запалення з формуванням вторинних дисліпідемій при хронічних бронхо-легеневих захворюваннях. Надалі ідея вторинних дисліпідемій була реалізована на міжнародному рівні та включена в їх класифікацію при захворюваннях респіраторної системи.

Під керівництвом Ольги Олександрівни захищено 2 докторські, 20 кандидатських дисертацій зі спеціальностей «Пульмонологія», «Фармакологія» та «Клінічна фармакологія», «Гастроентерологія»,  9 магістерських робіт. Кількісний рівень наукових досліджень з клінічної фармакології є максимальним серед наукових установ та ЗВО в Україні, що акцентує увагу на доцільності та перспективах впровадження цього напрямку в практичну медицину.

Серед захищених кандидатських дисертацій слід назвати авторів сучасних наукових досліджень з різних спеціальностей:

1. СОЛЄЙКО ОЛЕНА ВІТАЛІЇВНА «Особливості діагностики та прогнозування серцевої недостатності при дилятаційній кардіоміопатії: клініко-математичне моделювання», Спеціальність 14.01.11 – кардіологія, 1996 рік, Київ

2. ФЕДОРЧЕНКО ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ «Морфогенез аміодаронового фіброзуючого альвеоліту», Спеціальність 14.01.39 – патологічна анатомія, 1997 рік, Харків

3. БАРАЛО РАЇСА ПЕТРІВНА «Контроль перебігу та лікування бронхіальної астми із застосуванням кривої «Потік-Об,єм» і бодіплетизмографії», Спеціальність 14.01.27 – пульмонологія, 2000 рік, Київ

4. КОСОВАН АНЖЕЛІКА ІВАНІВНА «Роль фенотипів біотрансформації в механізмах взаємодії лікарських засобів у хворих на бронхіальну астму», Спеціальність 14.01.28 – клінічна фармакологія, 2001 рік, Київ

5. ГАВРИЛОВА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА «Підвищення ефективності та безпечності фармакотерапії кордароном ішемічної хвороби серця, ускладненої частими рецидивами миготливої аритмії, за допомогою метопрололу», Спеціальність 14.01.28 – клінічна фармакологія, 2001 рік, Київ

6. ВІЛЬЦАНЮК ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА «Нові підходи до діагностики та антимікробного лікування пептичних виразок і хронічних гастритів», Спеціальність 14.01.02 – внутрішні хвороби, 2003 рік, Сімферополь

7. СТОПІНЧУК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ «Підвищення фармакотерапевтичної ефективності метопрололу при ішемічній хворобі серця шляхом його сумісного застосування з тіотриазоліном або з мебікаром», Спеціальність 14.01.28 – клінічна фармакологія, 2006 рік, Київ

8. СЕМЕНЕНКО СВЯТОСЛАВ ІГОРОВИЧ «Лікувальна ефективність та безпека застосування флуоксетину у хворих на ішемічну хворобу серця, кормобідну з соматогенними депресіями», Спеціальність 14.01.28 – клінічна фармакологія, 2007 рік, Київ

9. ДОРОШКЕВИЧ ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА «Ефективність тіотриазоліну та ловастатину при ішемічній хворобі серця в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу на тлі базової терапії глімепіридом в залежності від фенотипів N-ацетилтрансферази», Спеціальність 14.01.28 – клінічна фармакологія, 2008 рік, Київ

10.  САВЧЕНКО НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА «Рівень ендотеліальної дисфункції у хворих з ішемічною хворобою серця та її динаміка на фоні фармакотерапії β-блокаторами, статинами та антиоксидантами», Спеціальність 14.01.28 - клінічна фармакологія, 2008 рік, Київ

11.  ЖАМБА АЛЛА ОЛЕГІВНА «Метаболічна корекція кардонатом або мілдронатом ушкоджень кардіореспіраторної системи при бронхіальній астмі з урахуванням фенотипу N-ацетилтрансферази 2», Спеціальність 14.01.28 – клінічна фармакологія, 2011 рік, Київ

12.  ДМИТРІЄВ ДМИТРО ВАЛЕРІЙОВИЧ «Клініко-фармакологічна взаємодія пропофолу та анальгетиків з модифікаторами мікросомальних монооксигеназ», Спеціальність 14.01.28 – клінічна фармакологія, 2011 рік, Одеса

13. КЛЕКОТ ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСІЇВНА «Гіпотензивний ефект препарата Кораргін при комплексній фармакотерапії легеневої артеріальної гіпертензії у хворих системним червоним вовчаком», Спеціальність 14.01.28 – клінічна фармакологія, 2012 рік, Одеса 

13.  НОВОСАД АЛЛА ВОЛОДИМИРІВНА «Вплив мелатоніну на ритми сну та артеріального тиску в комплексній фармакотерапії гіпертонічної хвороби», Спеціальність 14.01.28 – клінічна фармакологія, 2012 рік, Київ

14.  КИРИЧЕНКО ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА «Вальсартан та вітаміни В-групи в фармакотерапії гіпертонічної хвороби», Спеціальність 14.01.28 – клінічна фармакологія, 2014 рік, Одеса

15.  ЩЕРБЕНЮК НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА «Аналіз фармакоепідеміології антибактеріальної хіміотерапії захворювань дихальних шляхів протягом 5 років», Спеціальність 14.01.28 – клінічна фармакологія, 2015рік, Одеса

16.  СЕМЕНЕНКО ОКСАНА МИКОЛАЇВНА «Фармакодинаміка комбінованого інфузійного препарату гідроксиетилкрохмалю як коректора біоенергетичних процесів та окислювального стресу в нирках на ранніх стадіях експериментальної опікової хвороби», Спеціальність 14.03.05 – фармакологія, 2016 рік, Київ. 

17. ОЧЕРЕТНЮК АННА ОЛЕКСАНДРІВНА «Експериментальне обгрунтування корекції колоїдно-гіперосмолярним розчином HAES-LX 5% функціонального стану легень в умовах опікового шоку», Спеціальність 14.03.05 – фармакологія, 2017 рік, Харків

18. ІЛЬЧЕНКО Анастасія Борисівна «Ефективність кларитроміцина в комплексній фармакотерапії госпітальної пневмонії на тлі важкої черепно-мозкової травми», Спеціальність 14.01.28 – клінічна фармакологія, 2018 рік, Одеса.

19. СЕМЕНЧУК СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА - "Ефективність L-аргініну L-глутамату в комплексній фармакотерапії стабільної ішемічної хвороби серця" Спеціальність 14.01.28 – клінічна фармакологія, 2019 рік, Одеса.

Докторські дисертації:

1. ПІВТОРАК КАТЕРИНА ВОЛОДИМИРІВНА - "Діагностика, прогнозування та фармакологічна корекція ендотеліальної дисфункції при неалкогольній жировій хворобі печінки (клініко-експериментальне дослідження)" Спеціальність 14.01.36 гастроентерологія, 2021 рік, Київ.

2. СЕМЕНЕНКО СВЯТОСЛАВ ІГОРОВИЧ - «Фармакологічне обґрунтування використання модулятора NMDA-рецепторів в якості церебропротектора при черепно-мозковій травмі (експериментальне дослідження)» Спеціальність 14.03.05 – фармакологія, 2024 рік, Одеса.

Колектив кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології, 2013р.

Важливим життєвим етапом для Ольги Олександрівни стало призначення з 01.03.1995 року на посаду завідувачки відділом аспірантури, магістратури та клінічної ординатури. На цьому етапі науковці знали її як грамотного, принципового, строгого помічника, готового порадити кращі шляхи для виконання обраних наукових досліджень, відповідно сучасним вимогливим тенденціям.

Творче натхнення Ольги Олександрівни реалізувалось у більше як 700 друкованих праць, 40 навчально-методичних видань, співавторство у 21 патентах та деклараційних патентах на корисну модель.

Ольга Олександрівна – включена в перелік науковців «Науково-освітній потенціал України», «Вітчизняна медицина в Україні та світі» («Український рейтинг – Київ 2012, 2016»), нагороджена дипломом і «Медаллю Комітету Верховної ради України з питань науки і освіти», «золотий член» Європейського Респіраторного товариства (з 1999 року).

Протягом 10 років вона була членом спеціалізованої ради з клінічної фармакології по захисту дисертацій в Одеському національному медичному університеті, членом Проблемної комісії з клінічної фармакології в НФаУ (Харків), апробаційної дисертаційної ради з хірургічних дисциплін у ВНМУ.

СЕМЕНЕНКО СВЯТОСЛАВ ІГОРОВИЧ

Доктор медичних наук (2024р.). Закінчив Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова (2002р.). З 2003р. у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова: з 2022р. завідувач кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології

З вересня 2022р. кафедру клінічної фармації та клінічної фармакології очолив Семененко Святослав Ігорович.

В 2007 році захистив дисертаційну роботу на тему: «Ефективність та безпека застосування флуоксетину при лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця, коморбідну з соматогенними депресіями» та отримав звання кандидата медичних наук зі спеціальності «клінічна фармакологія».

У 2024 році захистив дисертаційну роботу на тему: «Фармакологічне обґрунтування використання модулятора NMDA-рецепторів в якості церебропротектора при черепно-мозковій травмі (експериментальне дослідження) та отримав науковий ступінь доктора медичних наук зі спеціальності «фармакологія». Автор більш як 100 друкованих праць, двох патентів. 

У 2021р. заснував ГО "УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ФАРМАКОТЕРАПІЇ", яка стала провайдером безперервного професійного розвитку лікарів та фармацевтів в Україні.

Колектив кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології, 2022р.

Після набуття статусу кафедри, ми змогли домогтися розширення викладання на всіх факультетах університету, а саме: для спеціальностей «Медицина», «Педіатрія», «Стоматологія», «Медична психологія», «Фармація, промислова фармація».

Насьогодні кафедра проводить навчання з дисциплін: Клінічна фармакологія, Клінічна фармакологія з психофармакологією, Побічна дія ліків, Взаємодія ліків на етапах фармакокінетики, Клінічна фармакологія в кардіології, Клінічна фармація та фармацевтична опіка, Фармакотерапія з фармакокінетикою, Біофармація, Клінічні випробування лікарських засобів, Лікарська токсикологія.

Кафедра є випускаючою для спеціальності «Фармація, промислова фармація», тому бере активну участь у підготовці та проведенні ОСПІ з Клінічної фармації для студентів фармацевтичного факультету.

Голова Дек  проф. Яковлева О.О. (заочна форма навчання), 2010 р.

На післядипломному рівні кафедра забезпечує освітню частину підготовки в інтернатурі за спеціальністю «Фармація», та вторинну спеціалізацію зі спеціальності «Клінічна фармація».

Поглибленням знань студентів стало проведення Олімпіад з Клінічної фармакології та Клінічної фармації як у ВНМУ, так і в Україні. 

Студенти медичного, фармацевтичного, стоматологічного факультетів активно приймають участь, і це не лише вітчизняні, а й іноземні громадяни.

Наші студенти неодноразово ставали учасниками та переможцями Всеукраїнської Універсіади, яку організовувала кафедра клінічної фармакології та клінічної фармації НМУ ім. О.О. Богомольця, професор Хайтовичем М.В.

Талановита молодь - це наше майбутнє!

НАУКОВІ НАПРЯМКИ РОБОТИ КАФЕДРИ

Одним із ранніх напрямків наукових досліджень на кафедрі було вивчення та оцінка (в експерименті та в клініці), ефективності синьо-зеленої водорості Спіруліни, як активного антиоксиданту та джерела заліза. В санаторії «Хмільник» (2000р.), разом з Жамбою А.О. та проф. Козловою К. П. (ВНТУ), було проведено обстеження дітей віком від 10-17 років кількох районів області (Козятинський, Калинівський, Томашпільський), щодо наявності гіповітамінозів.

За результатами цих досліджень в 1997р. у м. Вінниці було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Перспективи спіруліни у біотехнологіях харчування та фармакології», на якій були представлені плани її культивування (Інститут гідробіології НАН України, Інститут харчування МОЗ України), оцінка фармакологічних властивостей (Інститут фармакології та токсикології МОЗ України), роль у фітотехнологіях (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Українська фармацевтична академія) та ін. 

Ці результати включалися до захищених дисертацій та магістерських робіт: вони стосувалися кордаронової пневмопатії в експерименті (Гаврилова О.В., Федорченко О.В.), гострих інтоксикацій (Біктимиров В.В., Пентюк А.А., Піскун Р.П. та ін.), анемії вагітних, корекції психофізіологічних функцій у студентів ВДМУ (разом з Н.В. Братусь, Г.М. Смоляковою та ін.). 

Наступним вектором наукових досліджень був інтерес до біоритмологічного статусу студентів, який, як відомо, відображає інтегративний образ організму, стійкість до індивідуальних констант, стресів, пластичність індивідуальної поведінки, аж до розвитку десинхронозу. Було обстежено 496 студентів ВДМУ та ВІРЕУ м. Вінниці (анкета Остберга) (дослідження проводили Жамба А.О., П'ятибратова Н.А., Баяк Н.Ю.). В обох ЗВО були виражені ранковий, переважав аритмічний (до 63,8%) та вечірні варіанти типів працездатності. Збільшення тривалості навчання розхитувало ендогенні біоритми у бік зменшення ранкових та переважання вечірніх типів (до 18,8%) як відображення умови навчання в медуніверситеті (з більш вираженою адаптивною реакцією у жінок), проте ранкові типи переважали у 7 разів у студентів економічного університету. Приріст вечірніх типів у медиків сприяв напруженості адаптації та більшій їх захворюваності, як відповідь на задані соціальні чинники. 

 Після Чорнобильської катастрофи виникала потреба наукового пошуку ефективних радіопротекторів, що поєднало наш інтерес спільно з кафедрою біохімії до цієї проблеми. Скринінговий пошук було здійснено на моделі гострої та хронічної променевої хвороби у щурів. Після доказу дієвої моделі (за показниками гемограм, лейкопенії та анемії) вивчено 3 варіанти радіопротекторів: як дисперсний носій з сорбційною активністю (ПОЛІСОРБ МП + вітамінний антиоксидантний комплекс – каротин, токоферол, селен), фітокомпозиція (полісорб + екстрактус екстракт аралії), та полісорб + антимутаген беметил. Ефективність захисних композицій виявлялася вже з першої доби, так: при гострому опроміненні контроль лейкопенії та пригнічення кісткового мозку розташовувався у низхідному порядку – антимутаген, фітокомпозиція, вітамінний комплекс на тлі сорбенту, варіабельні за механізмами дії результати. При хронічному опроміненні (до 3 місяців) найбільш виражену захисну дію до цитозу кісткового мозку чинили вітаміни та фітокомпозиція, і меншою мірою – антимутаген. Нами відзначено вперше адаптивну реакцію сурфактантної системи: опромінення викликало приріст білка, фосфоліпідів до 2 разів на поверхні аерогематичного бар’єру.

Надалі кафедральний науковий пошук був розгорнутий в галузі фармакогенетики – оцінка ролі ферменту N-ацетилтрансферази в перебігу, прогнозі та ефективності терапії у хворих на бронхіальну астму, гіпертонічну хворобу, цукровий діабет. Генетична активність цього ферменту детоксикації забезпечує збереження здоров’я у молоді (приймали участь більше 500 учасників дослідження), встановлено його поліморфізм в слов’янській популяції центрального регіону України (він відповідає Європейському), залежність перебігу, клінічних особливостей та реакцій хворих на фармакотерапію від фенотипу N-ацетилтрансферази. Саме її повільний варіант сприяє більш важкому перебігу хвороби, збільшенню інтоксикації, погіршенню безпеки та ризиків токсичності ліків при бронхіальній астмі. В той же час, навпаки, при цукровому діабеті повільний фенотип дозволяє зменшувати дози цукрознижуючих засобів, на тлі їх більш тривалої дії при повільному типу метаболізму.

Крім того, в останні роки були проведені дослідження ефективності та безпеки метаболічних коректорів при захворюваннях кардіореспіраторної системи, цукровому діабеті, їх протекторні властивості як коректорів щодо функцій міокарда, при комплексному лікуванні на тлі базисної терапії з використанням тіотриазоліну, адаптолу, кардонату, полівітамінних комплексів тощо. 

Ідеї, пов’язані з різними ланками патогенезу серцево-судинної патології, стали основою для поглиблених уявлень щодо адекватної її фармакотерапії. Так, стандартні протоколи не враховують стан нервової системи пацієнтів, який безумовно додає значні патологічні відхилення щодо перебігу та прогнозу захворювань. За цими міркуваннями були проведені дослідження на тлі базисної терапії гіпертонічної та ішемічної хвороб серця щодо ефективності додаткового призначення денних транквілізаторів, антидепресантів, корекція інсомній мелатоніном. При оцінці патогенетичної ролі гіпергомоцистеїнемії при гіпертонічній хворобі було доведено, що вона асоціювалася сильними кореляційними зв’язками із когнітивним дефіцитом, тому застосування антигомоцистеїнемічної терапії приводило до покращення когнітивних функцій. 

Для клінічної фармакології важливим напрямком наукового аналізу стають епідеміологічні дослідження, вони можуть віддзеркалювати різні спектри фармакотерапії, що значно відрізняються в залежності від прихильності лікарів, економічних чинників для хворих. В той же час така інформація практично відсутня в Україні, тому пріоритетним для кафедри стало вивчення в Вінницькому регіоні тактики антибіотикотерапії негоспітальної пневмонії та хронічного обструктивного захворювання легень в динаміці за останні 5 років. Висока частота наявних помилок вибору препаратів (всупереч рекомендованим стандартам терапії), особливо при їх недоречних або шкідливих комбінаціях, потребують значного інформаційного удосконалення практики лікарів. 

 Експериментальні роботи на кафедрі були присвячені дослідженням протекторних властивостей нового комплексного інфузійного розчину, створеного авторами в Державній установі «Інститут патології крові та трансфузійної медицини АМН України» (Львів) на основі гідроксиетилкрохмалю HAES-LX 5% (Гекотон). В межах співпраці з львівськими науковцями для доказів його безпеки та ефективності було створено модель опікової хвороби у щурів, досліджена захисна роль Гекотону для метаболічних та морфологічних розладів серед органів-мішеней опікового шоку – легень, печінки, нирок, тонкої кишки. Ці результати дозволи пропонувати подальші пошуки його використання в клінічних умовах, розширити показання до застосування Гекотону при невідкладних станах, особливо з урахуванням його переваг як препарату вітчизняного виробництва. 

Наукові досягнення колег кафедри неодноразово були представлені на міжнародному рівні: з 1990 року доповіді в Словенії, Чехії, Польщі, Німеччині, з питань клінічної фармакології, з проблем пульмонології – на міжнародних Астма-конгресах, конгресах з геріатрії, інфузійній терапії, кардіології, окиснювальному стресі, фармакоекономіки, безпеки лікарських засобів та нанотехнологіях, біофізичних аспектах медицини тощо.

Конгрес Міжнародної участі з клінічної фармакології в Берліні 1997 р.  за участю проф. Яковлева О.О. та доц. Семененко І.Ф.

Мюнхен-Конгрес ERS, вересень 2006р.

Доповідь за результатами дисертації Косован Анжеліки, Канада Квебек, квітень 2008 р.

Барселона-Конгрес ERS,  вересень 2010р.

Лондон-Конгрес ERS,  вересень 2016р.

4th CVOT Summit in cooperation with D@CVD EASD Study group: Diabetes metabolism and the heart – Munich, Germany, 25.10-26.10.2018

Міжнародний конгрес Європейської асоціації з вивчення захворювань печінки , Мілан 2024р.

На кафедрі постійно діє СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК, метою якого є сприяння поглибленню теоретичних знань та практичних навичок з клінічної фармакології і клінічної фармації, що є необхідним для практикуючих лікарів та фармацевтів, розвиток наукового мислення у студентів та стимулювання дослідницької діяльності, обмін знаннями та досвідом між викладачами та студентами.

Основні напрямки діяльності гуртка: клініко-фармакологічний аналіз та фармако-епідеміологічний аналіз призначення лікарських препаратів при різних нозологічних патологіях; клініко-фармакологічний аналіз призначення препаратів різних груп в умовах стаціонарів та відпуску препаратів різних груп в аптечній практиці; оцінка прихильності пацієнтів, лікарів та фармацевтів до призначення окремих груп препаратів; аналіз структури фармацевтичного ринку ліків різних фармакологічних груп; клініко-економічний аналіз терапії різних нозологічних патологій.

Результати свого  наукового пошуку студенти активно доповідають на науковій конференції студентів та молодих вчених «Перший крок в науку», яка проводиться в університеті щорічно

Кафедра багато років наближала наукові досягнення до лікарів Вінницької області, тому проводила виїзні конференції та школи з клінічної фармакології, лекції на обласному телебаченні. Саме за ініціативою кафедри, на базі університету було проведено 11 Всеукраїнських науково-практичних конференцій з міжнародною участю з клінічної фармакології, з виданням збірок наукових праць та доповідей.

Конференція для практичних лікарів (лекції по клінічній фармакології), Теплицька районна лікарня, березень 2002р.

Кафедра клінічної фармації та клінічної фармакології є клінічною, тому проводить лікувальну роботу на базі закладів охорони здоров’я:

1. Університетська клініка ВНМУ

2. КНП Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова

3. КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №3»

4. ЦПМСД № 1 

Основні напрямки лікувальної роботи кафедри:

терапія, кардіологія, гастроентерологія, ендокринологія, нефрологія, ревматологія, неврологія, пульмонологія, загальна практика і сімейна медицина

МИ – ІНІЦІАТОРИ КОНФЕРЕНЦІЙ З КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ В УКРАЇНІ

Дійсно, до нашої перемоги слід віднести реалізовані зусилля щодо організації тематичних конференцій з клінічної фармакології. Саме це досягнення слід віднести до здобутку Яковлевої Ольги Олександрівни. За погодженням та за активної підтримки керівництва Інституту фармакології та токсикології АМН України (Стефанова О.Ф., Бухтіярової Т.А.) ми реалізували та зберігаємо низку років ініціативу проведення конференцій з клінічної фармакології.

Цю ідею підтримав і безмірно допомагав нам професор Олексій Павлович Вікторов (1996-1999 рр. – керівник Центру побічної дії ліків Фармацевтичного Комітету МОЗ України, 1999-2008 рр. - Завідувач відділом фармакологічного нагляду ДНЕЦЛЗ (зараз ДФЦ), 2009-2011 рр. – консультант Управління післяреєстраційного моніторингу лікарських засобів цього Центру), учений, який зробив гідний внесок у розвиток експериментальної та клінічної фармакології, створивши найкращу систему контролю безпеки ліків в Україні, визнану ВООЗ.

Проф. Яковлева О.О. та проф. Вікторов В.П., 1998р.

ПЕРША Українська науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ (ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАУКИ ТА ВИКЛАДАННЯ)» відбулась 14-15 жовтня 1993 р. На пленарному засіданні були представлені питання фармакокінетики (проф. А.В. Жмуро, Харків), фармакологічний скринінг та його роль (проф. О.О. Столярчук, Вінниця), управління метаболізмом ліків в організмі (проф. А.А. Пентюк, Вінниця), проблеми геріатрії (д.мед.н. І.С. Безверха, Київ). Очевидно, що програма включала найскладніші розділи клінічної фармакології у сучасному звучанні. На секційних засіданнях було обговорено питання загальної фармакології, серед доповідачів – гості з Києва, Харкова, Ташкента, Луганська, Одеси, Ашхабада. Серед клінічних напрямів увага приділена корекції метаболізму, захворювань серцево-судинної, нервової системи, органів дихання, імунних та запальних порушень та ін. Питання викладання клінічної фармакології також привернули увагу (доповіді з Тернополя, Вінниці, Донецька, Запоріжжя, Івано-Франківська, Дніпропетровська) – цей перелік говорить сам за себе – наскільки значущими були підходи до оптимізації базису навчання та незаперечної важливості методичних проблем. Це була справді наукова інформація, що відображає нові досягнення клінічної фармакології, серед 312 сторінок тексту збірника.

Матеріали ДРУГОЇ Української наукової конференції з міжнародною участю «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ» (6-8 жовтня 1998р.) було видано у збірнику (268 сторінок) та включало 7 розділів, що відображають системні підходи до патології. Тоді вже прозвучали напрацювання нашого курсу клінічної фармакології – облік метаболічного гомеостазу хворих, формування банку даних генетичного поліморфізму ацетилювання та ізоформ цитохрому Р450 у Подільській популяції.

ТРЕТЯ науково-практична конференція з міжнародною участю «КЛІНІЧНА ФАРМАКОЛОГІЯ МЕТАБОЛІЧНИХ КОРЕКТОРІВ ТА ВЗАЄМОДІЯ ЛІКІВ У КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ» (7-8 лютого 2002р.) була присвячена найскладнішому та мало відомому розділу клінічної фармакології – взаємодії ліків, а також напряму терапії, який мало відображений у протоколах і рекомендаціях, але тим, що має очевидні пріоритети – метаболічним коректорам. Лавину публікацій із взаємодії, за кожним підродини цитохромів – неможливо утримувати у пам'яті. Тому конференції з цих аспектів проводяться у світі майже щомісяця. Досить суперечливі та мозаїчні тенденції у фармакології метаболічних коректорів, такі необхідні часто в рамках саногенезу чи валоеології, значно поступаються у своєму науковому розвитку. 

Парадоксальна ситуація - забезпечення гармонії обміну речовин в організмі, реально має бути постійним довічним супутником - проте застосовується епізодично або як препарати другого ряду. 

Матеріали конференції – 162 роботи – були опубліковані у «Віснику Вінницького державного медичного університету» (2002, № 1). Серед нових препаратів була представлена ​​ефективність антигіпоксантів, антиоксидантів, похідних аргініну, германію, заліза, кальцію, цинку, аміносахара глюкозаміну, статини, мілдронат, тіотріазолін, вітаміни, фіто- та імунокоректори та ін.

ЧЕТВЕРТА конференція з клінічної фармакології «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ФАРМАКОЛОГІЇ» (7-8 жовтня 2004 р.), включала пленарні доповіді щодо інфекцій та антибіотикотерапії (І.Г. Березняков, Л.А. Яшина, Київ), безпеки ліків (А.П. Вікторов, Київ), метаболічного захисту міокарда (І.С. Чекман, Н.А. Горчакова, Л.П. Купраш, Київ), особливостей терапії артеріальної гіпертензії (В.К. Сєркова, Вінниця, І.Г. Купновицька, Івано-Франківськ), клінічних аспектів глюкозаміну (І.А. Зупанець. Харків), алергенів у діагностиці та лікуванні алергії (Б.М. Пухлик, Вінниця). П'ять секційних засідань та стендові доповіді відображали корекцію метаболізму (тіотриазолін, аргінін, лізин, альтан, предуктал, кортексин, мілдронат, глутаргін, кверцетин, вінборон, антиоксиданти та ін.) серед широкого спектру системної патології. Знайшли відображення і питання фітотерапії (О.І. Волошин, Чернівці, В.А. Туманов, Київ), нейропротекції (В.Й. Мамчур, Дніпропетровськ), ревматології та дисбіозів (Н.А. Станіславчук, С.А. Іванова, І.К. Палій, Вінниця), фармакотерапії в акушерстві, педіатрії, гастроентерології, нефрології, пульмонології. Збірник матеріалів включав 2 частини, 410 сторінок.

П'ЯТА конференція була у травні 2008 року, сертифікат створили із нашим логотипом. Тішило, що до нас приїхало чимало професорів країни: О.І. Волошин (Чернівці), І.О. Зупанець, Овчаренко, Ю.С. Рудик, Н.В. Бездітко, Л.В. Деримедведь (Харків), І.С.Чекман, Н.А. Горчакова, В.В. Поворознюк, Л.П. Купраш, Н.І. Швець, В.В. Войтенко, О.М. Барна (Київ), О.І. Коняєва, Н.В. Галушко (Крим), Мамчур В.Й. (Дніпропетровськ), І.М. Белай (Запоріжжя), К.О. Антоненко (Одеса), Л.В. Савченкова (Луганськ), О.М. Заліська (Львів) та ін. Наукові тези та статті були опубліковані у двох наших журналах: Biomedical and Biosocial Anthropology та Вісник Вінницького Національного Медичного Університету.

ШОСТА конференція «КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ МЕТАБОЛІЧНИХ КОРЕКТОРІВ, ОРГАНОПРОТЕКЦІЯ, ДОКАЗОВА МЕДИЦИНА» була присвячена 90-річчю професора О.О. Столярчука (листопад 2010 р.). Прозвучали доповіді, що включали нові напрямки науково-практичних досліджень, а саме: ліки-сироти (І.А. Зупанець), нанотехнології у фармакології (І.С. Чекман), молекулярні аспекти ксенону (Н.Я. Головенко), безпека ліків (А.П. Вікторов, К.В. А. Посохова), геріатричні проблеми (Л.Н. Єна, Л.П. Купраш, С.Г. Бурчинський, О.В. Крайдашенко, Яковлєва О.А.), якість фармакотерапії у лікарських призначеннях (А.Б. Зименковський ) та ін. Активну участь брали професори та колеги ВНМУ – С.В. Римша, В.К. Сєркова, Н.А. Станіславчук та ін. 

СЬОМА науково-практична конференція з міжнародною участю «КЛІНІЧНА ФАРМАКОЛОГІЯ ТА ФАРМАКОТЕРАПІЯ ЗАХВОРЮВАННЯ У СВІТЛІ ДОКАЗОВОЇ МЕДИЦИНИ» (листопад 2013 р.) включала освітні програми для лікарів у трьох пленарних засіданнях: питання метаболічної корекції серцевої недостатності, кардіальні ризики (В.К. Сєркова, А.Є. Березін, Н.В. Бездєтко, Т.Я. Чурсіна). Від ДЕЦ була представлена ​​інформація про реєстрацію побічної дії ліків (Е.В. Матвєєва, Л.А. Пушкар) та значення фармакокінетики і хронобіології у їх профілактиці (Л.В. Деримедвідь). Питання гепатології, гастропротекції, анемій звучали у повідомленнях О.В. Нечипорук, К.В. Півторак, О.В. Донцової, Г.В. Зайченко, Н.Г. Чорноіван та співавт., Д.В. Дмитрієва, Д.А. Лисенка.

Чотири секційні засідання доповнювали наукову інформацію з біоеквівалентності ліків, геріатричної та педіатричної фармакології, імуногенетики, акушерської та коморбідної кардіо-респіраторної, ендокринної патології, офтальмології, психофармакології, стоматології. Тематика повідомлень висвітлювала найактуальніші питання фармакотерапії для різних спеціальностей (матеріали опубліковані обсягом 450 с.).

ВОСЬМА конференція (листопад 2015 р.) відрізнялася більш значущою увагою до освітніх програм для лікарів – майстер-класів, лекцій для педіатрів, сімейних лікарів, роботи Державного Фармакологічного Центру, поліпрагмазії, взаємодії ліків, фармакоекономіки.

Серед експериментальних досліджень звучали нові трактування протигіпоксичних реакцій, роль гідроген сульфіду, вітамінотерапія гіпергомоцистеїнемії, комбінації антиоксидантів, антифібротичні напрямки в гепатології та біофлавоноїдні гепатопротектори, похідних бурштинової кислоти, перспективи сполук германію та стовбурових клітин (270 сторінок збірки).

ДЕВ'ЯТА конференція «СУЧАСНІ АСПЕКТИ КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ НА ТЛІ ДОСЯГНЕНОЇ ДОКАЗОВОЇ МЕДИЦИНИ» (16-17 листопада 2017р.) була представлена різноплановими доповідями, а саме: невідкладні стани та досвід роботи мультидисциплінарної команди при критичній кардіальній патології у вагітних (Лазоришенець та співавтори, Київ), особливостями фармакотерапії кардіоміопатій у дітей (Є.К. Каблукова, Є.В. Герасимова, Вінниця), проблеми інтерферонів, лікування та профілактика правця, стенозуючого ларинготрахеїту і нефротоксичності у дітей (О.С. Яблонь, І.І. Незгода, Л.В. Піпа). Пленарне засідання присвячене антибіотикотерапії та ролі біоплівок для подолання резистентності (Е.П. Ткач, Яковлєва О.А., Ільченко А.Б, Хайтович Н.В. та ін.), психофармакології (С.В. Римша, В.В. Шманько), кардіології (А.Є. Березін, І.І. Князькова, О.Б. Сторожук та співавт.), захворювань хребта та артритів (Н.А. Станіславчук, І.І. Андрушко, Афанасьєва І.А. та співавт.). 

Наукова програма секційних засідань продемонструвала високий рівень доповідей відповідно до міжнародних рекомендацій використання окремих груп ліків: гіполіпідемічна терапія (І.М. Белай), особливості коморбідної респіраторної, серцево-судинної та гепато-кардіальної патології, нефропротекція (нефропротекція), проблеми стоматології. Вочевидь, що мультидисциплінарні підходи, властиві клінічній фармакології, відображено у програмі конференції.

ДЕСЯТА – Всеукраїнська науково-практична конференція за участю міжнародних спеціалістів «СУЧАСНА КЛІНІЧНА ФАРМАКОЛОГІЯ В ФАРМАКОТЕРАПІЇ ТА ПРОФІЛАКТИЦІ ЗАХВОРЮВАНЬ З ПОЗИЦІЙ ДОКАЗОВОЇ МЕДИЦИНИ» (7-8 листопада 2019р.), як і раніше, включала широкий перелік аспектів терапії – від вагітності (Вознюк Л.А.) і періоду новонародження (Токарчук Н.І., Вижга Ю.В., Старинець Л.С.) до геріатрії. Серед наших гостей були кардіологи (Кравчук Б.Б., Барна О.М., Зайченко А.В., Київ), Казаков Ю.М. (Полтава), Ярема Н.І. (Тернопіль), Деримедвідь Л.В., Штриголь С.Ю., Зупанець І.О., Шебеко С.К., Князькова І.І. зі співавторами, Харків), Хайтович М.В., Купраш Л.П., Войтенко Г.М. (Київ), Белай И.М., Крайдашенко О.В. з колегами (Запоріжжя), Хухліна О.С., Зуб Л.О. (Чернівці), Головенко Н.М., Рожковський Я.В. (Одеса), Настюха Ю.С. (Львів), Рахімов К.Д., Тургумбаєва А.А. (Алмати).

Колегами ВНМУ гідно були представлені питання кардіології (Солейко О.В., Солейко Л.П., Кузмінова Н.В., Сєркова В.К., Осовська Н.Ю. та їх учні). Експериментальна секція відображала питання нових напрямків вивчення гормонів, вітамінів. метаболічних коректорів, фітопрепаратів, нових композицій – за активної участі доповідачів кафедр фармакології, біохімії, біології, фармації, НДЦ.

ОДИНАДЦЯТА - Всеукраїнська науково-практична конференція за участю міжнародних спеціалістів з клінічної фармакології “КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ ТА ПЕРСОНАЛІЗОВАНА МЕДИЦИНА” (12-13 листопада 2021р.) проходила онлайн у зв’язку з пандемією COVID-19. 

Матеріали конференції присвячено сучасним проблемам в Україні з актуальних питань клінічної та експериментальної фармакології, відповідно світовим стандартам (272с. збірника). Серед представлених текстів значна частина публікацій присвячена протоколам та світовим рекомендаціям; вони повинні бути орієнтирами для впровадження з точки зору відповідностей індивідуальним особливостям пацієнтів. Наукові розробки вітчизняних учених спрямовані на створення перспективних для клінічних випробувань активних речовин з фармакодинамічними ефектами. Узагальнено досвід клінічних спостережень при фармакотерапії найбільш розповсюджених та соціально значущих захворювань (в кардіології, пульмонології, ревматології, гастроентерології, онкогематології, геріатрії тощо), з акцентом на визначення фармакодинаміки лікарських засобів, уточнення молекулярних механізмів їхньої дії, оцінки ефективності та безпеки, особливо в умовах взаємодії ліків, на тлі оптимальної комплексної фармакотерапії.

ДВАНАДЦЯТА - Всеукраїнська науково-практична конференція за участю міжнародних спеціалістів з клінічної фармакології «КЛІНІЧНА ФАРМАКОЛОГІЯ СЬОГОДЕННЯ: ШЛЯХИ МАКСИМАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ЛІКАРСЬКІЙ СПЕЦІАЛЬНОСТІ» (9-10 листопада 2023р.) також відбулась в онлайн форматі через повномасштабне вторгнення Російської федерації в Україну. Зміст доповідей акцентовано на достатньо складних розділах клінічної фармакології: це фармакокінетика, фармакогенетика, небажані лікарські реакції та їх корекція (184с. збірки). Саме ці важливі розділи фармакотерапії, на жаль, нерідко залишаються поза увагою практичної медицини. Програма також включала найсучасніші проблеми нових вимог до антибіотикотерапії, особливі підходи до фармакологічної корекції стресових ситуацій в умовах війни та оновлені міжнародні рекомендації й протоколи щодо важливих напрямків медичної практики.

Міждисциплінарні напрямки клінічної фармакології саме охоплюють безліч питань впровадження її «законів» у наше повсякдення медицини, тим більш при наявній поліпрагмазії та поліфармації. Особлива увага повинна бути спрямована на індивідуальний контроль у межах персоналізованої медицини, з максимально можливою ефективністю та мінімальними побічними реакціями.

Воєнний стан додав свої корективи у наше спілкування, з мінімальною кількістю учасників міжнародного представництва.

Кроки в майбутнє пов’язані з новими пропозиціями та розробками експериментальної фармакології та фармації, новими інформаційними комп’ютерними технологіями, з особливою повагою до перспектив вітчизняних виробників. Не залишилися без розгляду окремі питання педагогічних проблем, які теж перебувають у стані поглиблених реформ та нововведень.