«Робочі місця потребують людей, і їх треба забезпечити»: фармацевтичний кадровий голод став предметом обговорення всеукраїнського круглого столу

Недостача працівників у фармацевтичній галузі України була у фокусі круглого столу «Кадровий дефіцит у фармацевтичній галузі: виклики, регуляторні рішення та роль державної політики». Цей круглий стіл 15 січня провела ГО «Асоціація фармацевтів України». Участь у ньому взяли і представники ВНМУ.

Поважні члени Асоціації, включаючи ректорів профільних університетів і представників ЗВО, де ведеться підготовка працівників для галузі, одностайно наголосили: з фармацевтичними кадрами в Україні — катастрофа. І хоча йдеться переважно про підготовку кадрів на рівні закладів вищої освіти, незаповненими у фармацевтичній системі України наразі є 3500 вакансій.

Основною причиною проблеми учасники засідання назвали різке зменшення кількості вступників на фармацевтичні спеціальності. І це на тлі того, що кількість закладів вищої освіти, які готують фармацевтів, за роки великомасштабної війни збільшилася.

Натомість кількість вступників зменшилася у 10 разів: якщо до 2022 року на фармацевтичні спеціальності вступало більше ніж 4 000 абітурієнтів на рік, то у цьому році їх було всього 438. А зважаючи на те, що від 55 до 70 % студентів-фармацевтів відсіюються на етапі здачі КРОКів, до випуску доходить мізерна частка здобувачів.

І багато з них, звернула увагу Лариса Просяник, голова правління ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів “Кум Део”», зрештою не пов’язує життя з фармацією через велику зарегульованість галузі, високі вимоги до її фахівців і не найконкурентніші зарплати.

Не останньою чергою, на думку учасників круглого столу, це пов’язано із установленим МОН порогом у 150 балів за тест НМТ. Саме його мають подолати учні випускних класів, щоб вступити на «Фармацію».

Такий самий бал встановлений і для абітурієнтів спеціальностей «Медицина» та «Стоматологія». Тому, звернула увагу Тетяна Деркач, деканка факультету хімічних та біофармацевтичних технологій Київського національного університету технологій та дизайну, через вищу престижність медицини та стоматології, як порівняти з фармацією, левова частка абітурієнтів обирає перші дві.

Але представниця МОН Марина Мруга, що також брала участь у засіданні, була невблаганна: міністерство чітко стоїть на тому, щоб для регульованих спеціальностей, однією з яких є фармація, прохідний поріг абітурієнта залишався незмінним.

При цьому Марина Рашитівна наголосила, що, за результатами міжнародного тесту PISA, через онлайн-навчання та навчання у бомбосховищах українські школярі відстають приблизно на рік від своїх однолітків у Європі за рівнем знань. І це — ще один з аргументів за те, щоб до вступу на фармспеціальності допускалися лише кращі.

Утім, досвідчені професіонали переконували як представницю міністерства, так і народних депутатів, які також брали участь у дискусії, що 150-бальний поріг, а також успішно зданий КРОК, — то не єдині показники рівня професійної кваліфікації майбутнього фармацевта. Особливо на тлі того, що до керівництв аптеками, зокрема у прифронтових регіонах та у сільській місцевості, вже допускають і медсестер.

Крім того, спостерігається невідповідність потребам фармації набору предметів НМТ. Під час національного мультипредметного тесту учні здають історію України, українську мову та математику при тому, що для успішного навчання фармацевти потребують знань з біології та хімії — найскладніших предметів середньої школи.

У підсумку університет стає тим буфером, який мусить дотягувати знання вчорашніх школярів до рівня, що дозволяє їм здати КРОК-1 після третього року навчання. І таку ситуацію потрібно змінювати. Таку думку висловила проректорка ВНМУ з інновацій та зв’язків з громадськістю Вікторія Родінкова.

Не дивно, що й вимоги до КРОК, які ще й підвищилися під час війни, представники фармацевтичної освіти описали як занадто високі. На тлі того, що в інших країнах, де є подібні кваліфікаційні іспити, поріг їх складання становить понад 50%, а той 40 %, майбутнім українським фармацевтам потрібно подолати 62-64-процентний бар’єр. Тому, якщо поріг вже такий високий, однією з пропозицій було й скасування КРОКу-1. Адже він не визначає професійних компетенцій майбутніх фармацевтів.

Проблемою Олександр Кухтенко, доктор фармацевтичних наук, професор, ректор Національного фармацевтичного університету назвав і значну кількість кредитів (44), відведених освітньою програмою на предмети військового спрямування. Розуміючи, що вони однозначно потрібні, учасники дискусії наголосили, що занадто великий обсяг військових кредитів знижує можливості здобувача отримувати якісні знання з циклу професійної підготовки.

Крім того, перепоною для працевлаштування до аптечних мереж також є відсутність у претендентів військово-облікових документів. Через це галузь втрачає потенційних працівниць, які не були військовозобов’язаними, коли закінчували навчання в університеті та знаходилися в декретній відпустці в останні роки.

Дещо виправити ситуацію може участь бізнесу, який платить за підготовку кадрів для власних фармацевтичних мереж. Утім, це стосується радше, студентів рівня коледжу, яким не потрібно мати 150 балів для вступу на фармацевтичну спеціальність. Але багато хто з них, закінчивши навчання на передвищій освіті, потім не може вступити до ЗВО, бо не долає високий вступний поріг.

За результатами круглого столу його учасники готують резолюцію, що узагальнить пропозиції до органів державної влади з питань удосконалення нормативно-правового регулювання, освітніх стандартів та інституційного розвитку фармацевтичної галузі.

Медіацентр ВНМУ