Студенту

Історія кафедри

Клінічну фармакологію в університеті почали викладати студентам з 1986 року, як лекційний курс для студентів 6-го курсу, її читав професор Зелінський Б. О. Курс клінічної фармакології (1986-1992 роки) очолив професор Степанюк Георгій Іванович, клінічною базою була міська клінічна лікарня №3 (терапевтичне відділення, кардіологічний центр).

Первинний склад курсу був дуже обмежений (на тлі невеликого погодинного навантаження для студентів лікувального факультету) – всього 3-4 викладача. Всі ці роки неухильно зростав потенціал кафедри та оптимізація учбового процесу.

З 1-го лютого 1992 року курс очолила професор Яковлева Ольга Олександрівна, почались дослідження лікарських засобів у клініці для забезпечення їх максимальної ефективності та корекції побічних реакцій. До клінічної бази курсу було додану обласну лікарню ім. М.І.Пирогова.

НАВЧАЛЬНІ БАЗИ

КАФЕДРИ КЛІНІЧНОЇ ФАРМАЦІЇ І КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ

(2017-2018 н.р.)

 

п/п

Приміщення кафедри

Площа

в м2

Число робоч. місць

Лекційні

зали

 

1.

 

2.

 

3.

 

4.

 

5.

 

6.

 

7.

 

8.

 

9.

 

10.

 

11.

 

 

12

 

 

13

 

14

Обласна клінічна лікар. ім.Пирогова, учб. кімната №1

 

Учб. кімната №1 в гутрожитку № 3

 

Учб. кімната №2 в гурт. №3

 

Лаборантська кімната в гуртожитку № 4

 

Учб. кімн. №5 в гуртожитку №4

 

Учб. кімн. №6 в гуртожитку №4

 

Учб. кімн. №7 в гуртожитку №4

 

Учб. кімн. №8 в гуртожитку №4

 

Учб. кімната № 1 на базі МКЛ № 3

 

Учб. кімната № 2 на базі МКЛ № 3

 

Учбова кімната №9 в кардіологічному відділенні медичного центру ВПС України

 

Учбова кімната №10 в гастроентерологічному відділенні медичного центру ВПС України

 

Учб. кімната № 1 на базі МКЛ № 2

 

Учб. кімната № 2 на базі МКЛ № 2

20

 

26

 

8

 

12

 

12

 

12

 

12

 

12

 

8

 

4

 

6

 

 

4

 

 

10

 

8

15

 

22

 

10

 

12

 

12

 

12

 

12

 

12

 

8

 

8

 

6

 

 

8

 

 

12

 

12

Загальна площа: 154 м2 .

 

Поступово дисципліна «Клінічна фармакологія» стала привабливою для студентів, лікарів, науковців. Першим клінічним ординатором курсу стала Барало Р.П., надалі наукові інтереси курсу весь час розширювалися, що сприяло захисту дисертацій з цієї спеціальності (серед перших – Косован А.І., Гаврилова О.В., Стопінчук О.В. та інші).

Під керівництвом Ольги Олександрівни на кафедрі виконуються 2 докторські дисертації, захищено 9 магістерських робіт, захищено 18 кандидатських дисертацій, та працюють кандидати медичних наук:

Солєйко Олена Віталіївна – «Особливості діагностики та прогнозування серцевої недостатності при дилатаційній кардіоміопатії: Клініко-математичне моделювання» (1996 р.)

Федорченко Олег Володимирович – «Морфогенез аміодаронового фіброзуючого альвеоліту» (1997 р.)

Барало Раїса Петрівна – «Контроль перебігу та лікування бронхіальної астми із застосуванням кривої «потік-об’єм» і бодіплетизмографії» (2000 р.)

Косован Анжеліка Іванівна – «Роль фенотипів біотрансформації в механізмах взаємодії лікарських засобів у хворих на бронхіальну астму» (2001 р.)

Гаврилова Олена Володимирівна – «Підвищення ефективності та безпечності фармакотерапії кордароном ішемічної хвороби серця, ускладненої частими рецидивами миготливої аритмії, за допомогою метопрололу» (2001 р.)

Вільцанюк Ірина Олександрівна – «Нові підходи до діагностики та антимікробного лікування пептичних виразок і хронічних гастритів» (2003 р.)

Марченко Карина Геннадіївна – «Підвищення фармакотерапевтичної ефективності ловастатину при гіперліпідеміях у хворих з ІХС за допомогою текома і три-ві плюс» (керівник – професор Сєркова В.К.) (2005 р.)

Стопінчук Олександр Васильович – «Підвищення фармакотерапевтичної ефективності метопрололу при ішемічній хворобі серця шляхом його сумісного застосування з тіотриазоліном або з мебікаром» (2006 р.)

Семененко Святослав Ігорович – «Лікувальна ефективність та безпека застосування флуоксетину у хворих на ішемічну хворобу серця, коморбідну з соматогенними депресіями» (2007 р.)

Дорошкевич Інна Олександрівна – «Ефективність тіотриазоліну та ловастатину при ішемічній хворобі серця в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу на тлі базової терапії глімепіридом в залежності від фенотипів N-ацетилтрансферази 2» (2008 р.)

Савченко Наталія Петрівна – «Доцільність використання триметазидину або тіотриазоліну для підвищення терапевтичної ефективності метопрололу при ішемічній хворобі серця на фоні гіпертонічної хвороби серця» (2008 р.)

Півторак Катерина Володимирівна – «Анемія у хворих з запальними захворюваннями кишечника: взаємозв’язок з важкістю захворювання, диференційна діагностика та лікування» (керівник – професор Станіславчук М. А.) (2009 р.)

Вознюк Лариса Анатоліївна – «Імуннозапальні реакції, напруженість антихламідійного імунітету та їх взаємозв’язок з показниками ліпідного спектру крові при ішемічній хворобі крові» (керівник – професор Сєркова В. К.) (2010 р.)

Жамба Алла Олегівна – «Метаболічна корекція кардонатом або мілдронатом ушкоджень кардіореспіраторної системи при бронхіальній астмі з урахуванням фенотипу N-ацетилтрансферази 2» (2011 р.)

Дмитрієв Дмитро Валерійович – «Клініко-фармакологічна взаємодія пропофолу та анальгетиків з модифікаторами мікросомальних монооксигеназ» (2011 р.)

Клекот Олександра Олексіївна – «Гіпотензивний ефект препарату Кораргін при комплексній фармакотерапії легеневої артеріальної гіпертензії у хворих на системний червоний вовчак» (2012 р.)

Новосад Алла Володимирівна – «Вплив мелатоніну на ритми сну та артеріального тиску в комплексній фармакотерапії гіпертонічної хвороби»

(2012 р.)

Кириченко Ольга Володимирівна – «Вальсартан та вітаміни В-групи в фармакотерапії гіпертонічної хвороби» (2014 р.)

Щербенюк Наталія Василівна – «Аналіз фармакоепідеміології антибактеріальної хіміотерапії захворювань дихальних шляхів протягом 5 років» (2015 р.)

Семененко Оксана Миколаївна – «Вплив HAES-LX-5% на процеси енергетичного метаболізму і вільнорадикального окислення в нирках в ранній період опікової хвороби» (2016 р.)

Очеретнюк Анна Олександрівна – «Експериментальне обґрунтування корекції колоїдно-гіперосмолярним розчином HAES-LX-5% функціонального стану легень в умовах опікового шоку» (2016 р.)

Ільченко Анастасія Борисівна – «Ефективність кларитроміцина в комплексній фармакотерапії госпітальної пневмонії на тлі важкої черепно-мозкової травми» (2018 р.)

 

З жовтня 2005 року курс клінічної фармакології набув статус кафедри клінічної фармації і клінічної фармакології. Завдяки формуванню у ВНМУ нових факультетів – стоматологічного, фармацевтичного, медичних психологів – спектр навчальних дисциплін значно розширився, що сприяло впровадженню нових цікавих дисциплін – з окремих розділів клінічної фармакології.

Яковлева Ольга Олександрівна з того покоління, що визнано як «Діти війни», на долю яких прийшлися всі негаразди післявоєнного дитинства. Але саме ці роки, школа з шановними вчителями – посіяли риси працездатності, романтики, порядності, альтруїзму. Успішне завершення з золотою зіркою школи (СШ №6), Вінницького медичного інституту з відзнакою стали базою подальшого творчого зростання. Після клінічної ординатури по терапії (з поглибленим вивченням англійської мови) з 1966 року подальша доля та всі наступні роки були пов’язані з діяльністю викладача у Вінницькому національному медичному університеті: асистента кафедр терапії, доцента з 1979 року, професора з 1993 року.

Напрямок досліджень в докторській дисертації з пульмонології (захищена в 1991 р.) був обраний (завдяки успішним зв’язкам із Всесоюзним НДІ Пульмонології, в м. Ленінграді) відповідно новим аспектам метаболічної функції легень. Пріоритетними стали результати оцінки порушення функцій сурфактантної системи легень, складу конденсата видихуваного повітря (що стало мотивом для порозуміння видільної функції легень), розвитку вторинних дисліпідемій, поглибленого порозуміння наслідків оксидативного стресу, його впливи на фосфоліпідний склад мембран, забезпеченість токоферолом у хворих з гострими та хронічними обструктивними захворюваннями легень. Вони були підтверджені в експериментальних моделях дефіциту вітамінів А та Е, в отриманих змінах в тканинах легень та в біохімічних розладах рідини бронхо-альвеолярного лаважу у щурів. Навички експериментальних дослідів допомагали Ользі Олександрівні і в майбутніх наукових роботах своїх учнів.

Новий етап плідного професійного зростання почався для Ольги Олександрівни з 1992 року, коли за пропозицією ректора, професора Василя Максимовича Мороза, вона очолила курс клінічної фармакології на кафедрі фармакології Вінницького медичного інституту ім. М.І. Пирогова. Починаючи новий напрямок діяльності, вона мобілізувала себе та співробітників на зростання творчих успіхів. За декілька років зростає порозуміння значення клінічної фармакології, такої динамічної та складної науки, серед студентів та викладачів-колег, науковців, лікарів України. Цьому сприяло і організація та проведення за її ініціативою 9 науково-практичних конференцій з сучасних питань клінічної фармації та фармакології, на яких провідні академіки, професори України обмінювалися власним досвідом. До конференцій видавалися збірки матеріалів, що охоплювали до 250-300 публікацій науковців України та міжнародних учасників (Росія, Казахстан, Молдова тощо).

  1. І Українська наукова конференція за участю країн СНД «Актуальні проблеми клінічної фармакології» (перспективи розвитку науки та викладання) (14-15 жовтня 1993 р.)

  2. ІІ Українська наукова конференція з міжнародною участю на тему: «Актуальні проблеми клінічної фармакології» (6-8 жовтня 1998 р.)

  3. ІІІ Українська науково-практична конференція з міжнародною участю на тему: «Клінічна фармакологія метаболічних коректорів, взаємодія ліків в клінічній практиці» (7-8 лютого 2002 р.)

  4. IV Українська науково-практична конференція з міжнародною участю з клінічної фармакології на тему: «Актуальні питання фармакології» (7-8 жовтня 2004 р.)

  5. V Українська науково-практична конференція з міжнародною участю з клінічної фармакології на тему: «Досягнення та перспективи клінічної фармакології» (12-13 травня 2008 р.)

  6. VІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю з клінічної фармакології, присвячена 90-річчю професора О. О. Столярчука на тему: «Клінічна та експериментальна фармакологія метаболічних коректорів, органопротекція, доказова медицина» (10-11 листопада 2010 р.)

  7. VІІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю на тему: «Клінічна фармакологія та фармакотерапія захворювань в світлі доказової медицини» (25-26 листопада 2013 р.)

  8. VІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю на тему: «Досягнення клінічної фармакології та фармакотерапії на шляхах доказової медицини» (9-10 листопада 2015 р.)

  9. IX Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю на тему: «Сучасні аспекти клінічної фармакології на тлі досягнень доказової медицини» (16-17 листопада 2017 р.)

Значний перелік дисциплін на кафедрі на п’яти факультетах охоплює основні розділи клінічної фармакології та клінічної фармації: «Клінічна фармація», «Клінічна фармакологія», «Клінічна біофармація», «Фармацевтична опіка», «Побічна дія ліків», «Клінічні випробовування ЛЗ», «Фармакотерапія», «Загальна фармакокінетика», «Фармакогенетика», елективні курси: «Клінічна косметологія», «Біологічно-активні добавки» тощо.

ПІСЛЯДИПЛОМНЕ НАВЧАННЯ проводиться і на післядипломному рівні: в інтернатурі медичного, фармацевтичного факультетів, цикли навчання для аспірантів, магістрантів, клінічних ординаторів на трьох мовах.

Достатня увага приділялася на кафедрі навчанню інтернів – провізорів (відповідальна доцент Вознюк Л.А.) та клінічних провізорів (відповідальна – доцент Барало Р.П.), саме вони мали найбільшу кількість годин – 540, що дозволяло максимально, порівняно с лікарями, надати їм необхідну інформацію для контактів з пацієнтами в аптеці, забезпечити розуміння фармацевтичної опіки.

За нашими пропозиціями та за підтримкою деканатів і наукового відділу впроваджено навчальні цикли для аспірантів, з високими вимогами, заліком, тому що розуміння взаємодії ЛЗ, фармакокінетики, вікових аспектів терапії, супутньої патології – основи обраних тем дисертацій, наприклад, з фармакокінетики вони отримують методичні вказівки, створені на кафедрі, з відповідними питаннями для вирішення. Лекційні курси клінічним ординаторам мають більшу практичну спрямованість, з урахуванням профіля спеціальності, контроль знань теж проводиться на заліку.

Такий обсяг різних направлень та різного рівня викладання клінічної фармакології сприяє професійному росту викладачів, серед них 11 доцентів, ще 3 кандидата мед. наук, щорічно навчаються до 5 аспірантів. Склад старших лаборантів кафедри включає випускників фармацевтичного та медичного факультетів (Березовська І. О., Астаєва М.О., Попелнуха А.Г.)

Недостатня база навчальної літератури спонукала до видання ряду посібників з проблем клінічної фармакології: з тактики вибору антибіотиків, побічної дії лікарських засобів, фармакогенетики, фармакотерапії, окремих груп лікарських засобів, вони дозволені МОЗ та МОН України. Доповіді та лекції  професора Ольги Олександрівни з проблем клінічної фармакології (погодинне навантаження лекцій для студентів медичного, фармацевтичного факультетів та на післядипломному рівні досягає 200-250 годин на рік), завдяки образному мисленню, доступності, нової інформації, ілюстративності, залишають слід в пам’яті слухачів.

Завідувач кафедри клінічної фармації і клінічної фармакології є членом спеціалізованих рад для захисту дисертацій (спеціалізована вчена рада Д 41.600.01 (14.03.05 – фармакологія), (14.01.28 – клінічна фармакологія), (14.03.04 – патологічна фізіологія ) Одеського національного медичного університету), а також членом апробаційної ради з хірургічних спеціальностей ВНМУ: хірургія, акушерство та гінекологія. З 2007року – вона академік Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності (МАНЕБ, м. Санкт-Петербург). Ознайомлення з науковими досягненнями інших кафедр України активно впроваджується в навчальний процес.

Професор Яковлева О.О. за плідну працю отримувала нагороди ректорату ВНМУ, грамоту МОЗ України, Подяку Кабінету Міністрів України та Вінницької обласної державної адміністрації.

 

«Міжнародні зв’язки»

Співробітники кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології є членами різних іноземних організацій:

  • Яковлева О. О. – «Європейське респіраторне товариство» (Швейцарія)

«Международная академія экологии и безопасности (МАНЕБ)» (Росія, Санкт-Петербург)

  • Клекот О.О. – «Європейське респіраторне товариство» (Швейцарія)

  • Півторак К.В. – «Європейська асоціація по вивченню захворювань печінки» (Швейцарія), «Европейська асоціація кардіологів» (Франція).

Професор та доценти кафедри неодноразово приймали участь в міжнародних наукових форумах (Росія, Польща, Німеччина, Іспанія, тощо), з доповідями за результатами власних досліджень.

 

 

Лікувальна робота

 

Кваліфікаційні категорії викладачів кафедри:

проф. Яковлева О. О. – терапія – вища

доц. Коновалова Н.В. – терапія – вища

доц. Клекот О.О. – терапія – друга

доц. Семененко І.Ф. – терапія – вища

доц. Барало Р. П. – ревматологія – перша

– терапія – вища

доц. Вознюк Л. А. – терапія – вища

– кардіологія – вища

доц. Півторак – терапія – вища

доц. Стопінчук О. В. – кардіологія – вища

доц. Семененко С. І. – терапія – перша

доц. Жамба А. О. – терапія – перша

доц. Дорошкевич І. О. – ендокринологія – перша

ас. Вітрук Т. К. – терапія – перша

ас. Крикус О. Ю. – терапія – перша

ас. Кобірніченко А. В. – терапія – вища

ас. Щербенюк Н. В. – терапія – перша

ас. Маслоїд Т.М. – терапія – вища

 

Студентська Наука

 

Співробітники кафедр, молоді науковці щорічно приймають участь в засіданнях наукового гуртка на кафедрі та в міжнародних конференціях молоді у ВНМУ. Щорічно на кафедрі проводиться Олімпіада з клінічної фармакології, а кращі переможці приймають участь во Всеукраїнських олімпіадах (Київ) та отримують призові місця.  

Штат кафедри

Яковлева Ольга Олександрівна


завідуюча кафедрою, професор, доктор медичних наук

Закінчила СШ № 6 з золотою медаллю в м. Вінниці та в 1964 році Вінницький Медичний інститут з дипломом з відзнакою, як терапевт-лікувальник. Поступово та невпинно нарощувала свій професійний рівень: після закінчення клінічної спец. ординатури (з вивченням англійської мови на базі Педагогічного інституту), в 1964-1966 роках, працювала молодим асистентом у ВМУ. Цілеспрямованість до наукових досліджень Ольги Олександрівни звучала вже з студентських років. В кандидатській дисертації (захищена в 1974 році) не було проторованих шляхів. Тому що вже тоді пошук був спрямований на коморбідні зв’язки бронхо-легеневих захворювань з порушеннями шлунку, що вимагало охоплення широкого спектру наукових досягнень в галузях і пульмонології, і гастроентерологіі, було впроваджено в ті роки новий діагностичний напрямок біопсії шлунку, дослідження рівнів глюкокортикоїдної регуляції шлункової секреції в умовах хронічної гіпоксії.
Успішно захистила докторську дисертацію у «Всесоюзном научно-исследовательском институте пульмонологии» в Ленінграді та отримала звання доктора медичних наук в листопаді 1991 році. Надалі – звання професора кафедри госпітальної терапії з червня 1993 року, всі ці роки працювала викладачем терапії на кафедрах медичного інституту.
Докторська дисертація на тему «Дифференцированная диагностика липидного гомеостаза у больных неспецифическими заболеваниями легких и обоснование метаболической коррекции витаминами А и Е» (клініко-екпериментальне дослідження) присвячена порушенням ліпідного обміну при захворюваннях кардіореспіраторної системи, серед пріоритетних напрямків були дослідження сурфактантної системи легень, ліпідно-перекисний дизбаланс, оцінка вологовидільної та екскреторної функції легень на тлі аналізу конденсата вологи видихуваного повітря, роль антиоксидантних вітамінів А та Е для збереження метаболічного гомеостазу, на основі яких була запропонована гіпотеза щодо взаємодії клітинних метаболізмів запалення з формуванням вторинних дисліпідемій при хронічних бронхо-легеневих захворюваннях. Потім ідея вторинних дисліпідемій була реалізована на міжнародному рівні та включена в їх класифікацію при захворюваннях дихальної системи.
З лютого 1992 року Ольга Олександрівна очолила курс клінічної фармакології при кафедрі фармакології, надалі з 2005 року – кафедру клінічної фармації та клінічної фармакології медичного університету. Науковими напрямками досліджень кафедри стали сучасні аспекти фармакогенетики, впровадження нових метаболічних коректорів в кардіології та пульмонології для покращення перебігу захворювань та профілактики ускладнень (статинів, мебікару, тіотриазоліну, кардонату, авокарду, вітамінів та інших). Доведено, що базисна терапія бронхіальної астми, ХОЗЛ супроводжується погіршеннях функцій міокарда, формуванням легеневої гіпертензії, тому їх кардіотоксичність потребує обов,язкої фармакологічної корекції.
Впровадження нових медичних технологій, відповідних світовим стандартам, не обмежується лише кафедрою. Слід підкреслити, що професор та доценти кафедри багато років наближають їх до периферійної ланки лікарів Вінницької області, тому періодично проводять виїзні конференції та школи з клінічної фармакології в районних лікарнях області, виступають з лекціями на обласному телебаченні. Доценти кафедри приймають участь від оргметодкабінету обласної лікарні в планових виїздах в районні лікарні області, з метою контролю та допомоги лікарям з питань адекватної та безпечної фармакотерапії.
Більш того, саме за ініціативою кафедри, на базі університету, було проведено 9 республіканських науково-практичних конференцій з міжнародною участю, з проблем клінічної фармакології, до яких обов’язково видавали збірки наукових праць та доповідей.
Важливим життєвим етапом для Ольги Олександрівни стало призначення з 1-го березня 1995 року (надалі протягом 20 років) на посаду завідувача відділом аспірантури, магістратури та клінічної ординатури у Вінницькому державному медичному університеті. Склад цих науковців щорічно охоплює до 200 осіб, які виконують наукові дослідження на різних кафедрах університету. Це вимагає чіткої організації навчання та ретельний контроль за вчасним завершенням наукових досліджень. Отже, від етапу зарахування до захисту магістрантських або дисертаційних робіт науковий відділ проводить вимогливий контроль.
На цій ланці науковці знають Ольгу Олександрівну як грамотного, принципового, строгого помічника, яка завжди готова порадити кращі шляхи для виконання обраних наукових досліджень, зберігаючи свій максималізм, завжди намагається показати науковцям більш високі цілі та їх можливості, щоб наші дослідження відповідали сучасним вимогливим тенденціям.
Постійне творче натхнення Ольги Олександрівни реалізується сьогодні більше як в 570 друкованих праць, 30 навчально-методичних видань, співавторстві у 19 патентах та деклараційних патентах на корисну модель. Під керівництвом Ольги Олександрівни було захищено 18 кандидатських дисертацій, з них 16 з клінічної фармакології, та 9 магістерських робіт.
Найдорожчим визнанням своїх прагнень Ольга Олександрівна вважає те, що вона увійшла в перелік науковців «Науково-освітній потенціал України» (видання «Український рейтинг – 2012»), була нагороджена дипломом і «Медаллю Комітету Верховної ради України з питань науки і освіти».
Власні наукові досягнення та колег кафедри неодноразово були представлені Ольгою Олександрівною на міжнародному рівні: так, з 1990 року вони включали доповіді в Словенії, Чехії, Польщі, Німеччині, з питань клінічної фармакології, з проблем пульмонології – на міжнародних Астма-конгресах (Дагомис, Москва), на міжнародних конгресах з геріатрії, інфузійної терапії, кардіології, вільнорадикальному окислювальному стресі (Крим, Судак), фармакоекономіки (Харків), безпеки лікарських засобів та нанотехнології, біофізичних аспектах медицини (Київ) тощо.
З 1999 року професор Яковлева О.О. вступила до участі в Європейському Респіраторному товаристві, сьогодні Ольга Олександрівна є його «золотим членом», щорічні наукові конгреси якого (Берлін, 2008; Барселона, 2010; Амстердам, 2011; Мюнхен, 2006, 2014) вона відвідує як доповідач або слухач. Вона – академік Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності (МАНЕБ, Санкт-Петербург), член спеціалізованої ради по захисту дисертацій в Одеському національному медичному університеті, член Проблемної комісії з клінічної фармакології в НФаУ (Харків), апробаційної дисертаційної ради з хірургічних дисциплін у ВНМУ, входить в склад редакційних груп двох медичних журналів.
Ольга Олександрівна – ерудована талановита людина з духовними інтересами до музики ( в дитячому «анамнезі» 11 років навчання в музичній школі, участь в художній самодіяльності інституту протягом 8 років), з зацікавленістю до живопису, мандрівок, до книг, своїм ставленням до них ділиться із молодими колегами.

Семененко Ігор Феофанович


доцент, кандидат медичних наук

Закінчив Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова у 1983 році. Кандидатська дисертація «Дослідження фармакокінетики і знеболюючого ефекту нового ненаркотичного анальгетика бензофурокаїну», захищена в травні 1994 року в Київському інституті фармакології і токсикології, наукові керівники - д. мед. н., проф. О. О. Пентюк, д. мед. н., проф. Г. І. Степанюк.
Дослідження фармакокінетики і фармакодинаміки нового ненаркотичного анальгетика бензофурокаїну, який також має антикінінову, антисеротонінову та антигістамінну дії, показало його сильний знеболюючий ефект, розроблені особливості його використання у опікових хворих.
Лікар- терапевт вищої категорії. Лікувальну роботу проводить на базі ВОКЛ ім. М. І. Пирогова.
Співавтор 6 науково-практичних посібників, автор понад 80 статей.

Столярчук Володимир Олександрович


доцент, кандидат медичних наук

Закінчив лікувальний факультет Вінницького державного медичного інституту ім. М. І. Пирогова (1983). У 1988 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук «Пошук і вивчення протиаритмічних засобів серед похідних 2-феніл-Х-метілбензофурана» за спеціальністю 14.00.25 - фармакологія, науковий керівник - проф. П. О. Галенко-Ярошевський, науковий консультант - проф. О. О. Столярчук.
У даній роботі вперше вивчена протиаритмічна активність у 28-ми нових похідних 2-феніл-Х-метілбензофурана. Вивчено їх хронічну токсичність, алергізуючі властивості, мутагенну дію, вплив на діяльність серця і гемодинаміку. Серед досліджуваних речовин виявлено 3 з'єднання, протиаритмічна активність яких була вищою, ніж у відомих аналогів, взятих для порівняння. Пріоритетність наукових досліджень В. О. Столярчука захищена 7 авторськими свідоцтвами на винаходи.
В. О. Столярчук має більше 40 наукових публікацій.

Дорошкевич Інна Олександрівна


завуч кафедри, доцент, кандидат медичних наук

Закінчила Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова в 2001 р. З 2001р. до 2002р. навчалася в інтернатурі за спеціальністю «Терапія» та захистила диплом магістра медицини, навчалася в заочній аспірантурі 2002-2006 роки. З 2002 по 2007 р працювала лікарем-ендокринологом в МКЛ № 2. З 2007 року – працює на кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології ВНМУ ім. М.І. Пирогова. Лікувальну роботу проводить на базі КП «МЛДЦ» в якості лікаря-ендокринолога.
Кандидатська дисертація «Ефективність тіотриазоліну і ловастатину при ішемічній хворобі серця з цукровим діабетом 2 типу на тлі базисної терапії глімепірідом в залежності від фенотипів N-ацетилтрансферази 2», захищена в 2008 р. Керівник - професор, д. мед. н. Яковлева О.О. Дисертація присвячена вивченню доцільності використання антиоксиданту тіотриазоліну та препарату метаболічної дії ловастатину для підвищення ефективності фармакотерапії ішемічної хвороби серця на тлі цукрового діабету 2 типу, з його корекцією глімепірідом і урахуванням поліморфізму N-ацетилтрансферази 2.
Наукові роботи: 43 статей та тез.

Коновалова Ніна Володимирівна


доцент, кандидат медичних наук

Закінчила в 1995 році Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова. З 1995 по 1997 роки навчалась у магістратурі, а з 1997 по 2000 рр. в очній аспірантурі за спеціальністю «терапія» при кафедрі госпітальної терапії №2 ВНМУ. З 2005 року асистент кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології. У 2008 році переведена на посаду доцента кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології.
У 2002 році захистила кандидатську дисертацію на тему: “Клініко-інструментальні предиктори виникнення та розвитку частих рецидивів фібриляції передсердь у хворих на гіпертонічну хворобу” під керівництвом професора В.І. Денисюка, завідуючого кафедрою госпітальної терапії №2 ВНМУ ім. М.І. Пирогова. Дисертація присвячена вивченню клінічних та інструментальних чинників, які призводять до погіршення перебігу фібриляції передсердь у хворих на гіпертонічну хворобу.
Лікувально-консультативну роботу проводить на базі Військово-медичного клінічного центру центрального регіону у відділенні гастроентерології. Лікар-терапевт вищої категорії.
Автор та співавтор статей 9, тез 31 і 3 наукових посібників.

Барало Раіса Петрівна


доцент, кандидат медичних наук

Закінчила Тернопільський медичний інститут в 1988 році. Пройшла підготовку в інтернатурі по терапії. За розподілом працювала в Кіровоградській області – дільничним терапевтом і лікарем підліткового кабінету Долинської районної лікарні 1989-1991рр., ординатором пульмонологічного відділення Кіровоградської міської лікарні №1 1991-1994рр.. З березня по серпень 1994 лікар Вінницької станції швидкої медичної допомоги. З вересня 1994 по 1996 рік - клінічний ординатор, з 1996 по 1999 рік – аспірант Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова. В 2000 році успішно захистила кандидатську дисертацію, написану під керівництвом зав. кафедри клінічної фармації і клінічної фармакології д.мед.н., проф. Яковлевої О.О. на тему: «Контроль перебігу та лікування бронхіальної астми із застосуванням кривої “потік об’єм” і бодіплетизмографії». Працює у ВНМУ ім. М.І. Пирогова з 1999 року, спочатку на посаді асистента курсу клінічної фармакології, кафедри фармакології, з 2005 року - обрана за конкурсом на посаду асистента кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології, а із 2012 року – як доцент даної кафедри. Лікар – терапевт вищої категорії, лікар – ревматолог першої категорії. Автор 59 друкованих праць, співавтор 6 навчальних посібників, 6 методичних рекомендацій, 5 раціоналізаторських пропозицій.

Семененко Святослав Ігорович


доцент, кандидат медичних наук

Закінчив Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова з відзнакою. З 2002 по 2003 рік проходив інтернатуру за спеціальністю «терапія». В 2003 році закінчив повний курс магістратури за спеціальністю “внутрішні хвороби” та успішно захистив кваліфікаційну роботу отримавши звання магістра медицини з внутрішніх хвороб.
З 2003 року по 2006 р. навчався в очній аспірантурі при кафедрі клінічної фармації та клінічної фармакології. В 2007 році захистив дисертаційну роботу на тему: «Ефективність та безпека застосування флуоксетину при лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця, коморбідну з соматогенними депресіями» та отримав звання кандидата медичних наук зі спеціальності «клінічна фармакологія». Виконує обов’язки доцента кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології.
Автор 31 наукової праці, співавтор 4 навчальних посібників та 2 раціоналізаторських пропозицій.

Стопінчук Олександр Васильович


доцент, кандидат медичних наук

Закінчив Вінницький державний медичний університет в 1995 р. Пройшов інтернатуру по медицині невідкладних станів. З 1997 р. – лікар спеціалізованої кардіологічної бригади Вінницької міської станції ШМД. В 2001 поступив в заочну аспірантуру по спеціальності клінічна фармакологія. В 2006 р. захистив дисертацію «Підвищення фармакотерапевтичної ефективності метопрололу шляхом його сумісного використання з тіотриазоліном або з мебікаром» та отримав ступінь кандидата медичних наук зі спеціальності «Клінічна фармакологія». Асистент курсу клінічної фармакології з 2004 року. Доцент кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології з 2014 року. Обласний клінічний фармаколог. Лікар-кардіолог вищої категорії.

Жамба Алла Олегівна


доцент, кандидат медичних наук

Закінчила Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова в 2002 р. З 2002 по 2003 рік навчалася в інтернатурі за спеціальністю “Лікувальна справа ” на базі ВОКЛ ім. М.І. Пирогова та в магістратурі на кафедрі фармакології з курсом клінічної фармакології. Захистила диплом магістра медицини. 2003-2008 р. р. навчалася в очній аспірантурі на кафедрі фармакології з курсом клінічної фармакології ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
В 2011 році захистила дисертаційну роботу на тему: “Метаболічна корекція кардонатом або мілдронатом ушкоджень кардіореспіраторної системи при бронхіальній астмі з урахуванням фенотипу N-ацетилтрансферази 2” у спеціалізованій вченій раді при Державній установі «Інститут фармакології та токсикології АМН України» за спеціальністю 14.01.28 – клінічна фармакологія, науковий керівник – д.мед.н, професор кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології Яковлева О. О. Присуджено науковий ступінь кандидата медичних наук.
З 2004 року – працює на кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
Лікувальну роботу проводить на базі Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону. Має кваліфікацію лікаря-терапевта 1 категорії.
Загальна кількість наукових публікацій – 65 статей та тез, є співавтором навчально-методичних посібників.

Вітрук Тетяна Костянтинівна


асистент

Вітрук Тетяна Костянтинівна в 1991 р. закінчила Вінницький медичний університет ім. М.І. Пирогова. З 1992 р. до 1998 р. працювала дільничним терапевтом в МКЛ №2 м. Вінниці. З 1998 р. до 2000 р. навчалась в клінічній ординатурі на кафедрі фармакології з курсом клінічної фармакології за спеціальністю «Терапія». З 2000 р. до 2006 р. займала посаду старшого лаборанта кафедри клінічної фармації і клінічної фармакології, з 2006 р. працює асистентом цієї ж кафедри.
Лікувальну роботу проводить на базі Військово-медичного клінічного центру центрального регіону, лікар-терапевт першої категорії.
Як пошукач працювала над виконанням наукової роботи на тему: «Корекція уражень тонкої кишки в гострий період опікової хвороби інфузійним колоїдним розчином HAES-LX-5% (експериментальне дослідження)», що є частиною планової науково-дослідної роботи кафедри клінічної фармації і клінічної фармакології на тему «Експериментальне обґрунтування ефективності комплексних інфузійних препаратів на моделі опікової хвороби» і фрагментом сумісних наукових досліджень ДУ «Інститут патології крові і трансфузійної медицини АМН України (м. Львів) і науково-дослідного центру ВНМУ ім. М.І Пирогова. Загальна кількість наукових публікацій – 18, є співавтором навчально-методичних посібників.

Вознюк Лариса Анатоліївна


доцент, кандидат медичних наук

Закінчила Вінницький державний медичний університет ім. М. І. Пирогова (1999).
Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-кардіолог І категорії.
В 2010 році захистила дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук “Імунозапальні реакції, напруженість антихламідійного імунітету та їх взаємозв'язок з показниками ліпідного спектру крові при ішемічній хворобі серця” за спеціальністю 14.01.11 — кардіологія, науковий керівник - проф. кафедри внутрішньої медицини №1 ВНМУ ім. М. І. Пирогова, д.мед.н. В. К. Серкова.
В роботі вперше проведено комплексне дослідження показників напруженості антихламідійного імунітету і імунозапальних реакцій (фактор некрозу пухлин α, інтерлейкін-6, С-реактивний білок) у хворих з різними варіантами перебігу ІХС і встановлений їх взаємозв'язок з показниками ліпідного спектру крові.
Вивчено значення показників антихламідійного імунітету і прозапальних цитокінів як факторів ризику розвитку атеросклерозу і предикторів загострення у пацієнтів ІХС в залежності від її клінічного перебігу. На основі отриманих результатів з використанням методу багатофакторного регресійного аналізу встановлені критерії прогнозу у хворих ІХС.
Реалізацією дослідження стали рекомендації до впровадження методів комплексного обстеження хворих ІХС: для оцінки можливості ризику розвитку і предикторів загострення ІХС, для призначення відповідної патогенетичної терапії.
Л. А. Вознюк має 55 наукових публікацій.

Півторак Катерина Володимирівна


доцент, кандидат медичних наук

З відзнакою закінчила медичний факультет Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова, спеціальність «лікувальна справа», здобула кваліфікацію магістр медицини з внутрішніх хвороб. Кандидат медичних наук. Має вищу кваліфікаційну категорію з внутрішніх хвороб. Отримала сертифікат, який підтверджує достатньо високий рівень володіння іноземною мовою (на рівні В2)
Є відповідальним виконавцем планової НДР кафедри "Органопротекторна ефективність та безпека метаболічних коректорів в фармакотерапії коморбідних патологічних станів" (№ державної реєстрації: 0114U000195).
Має близько 100 наукових і навчально-методичних публікацій, 8 деклараційних патентів на винахід та корисну модель. Нагороджена Академією наук вищої освіти України за винахід. Доповідач на багатьох всеукраїнських та міжнародних форумах за тематикою наукової роботи (Іннсбрук-2015, Париж, 2016, Барселона-2016; Париж-2017, Рим-2017). 6 робіт опубліковано у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus та Web of Science. Має 42 цитування та індекс Гірша 5 за Google scholar. Співавтор навчального посібника «Клінічна фармакологія лікарських засобів для лікування захворювань органів травлення», який рекомендований МОЗ України для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації та навчального посібника з предмету «Побічна дія ліків».

Крикус Оксана Юріївна


асистент

Асистент кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова з 2008 року. Закінчила лікувальний факультет ВНМУ ім. М.І. Пирогова в 1997 році. Працювала лікарем терапевтом у Вінницькій районній лікарні. У 2006-2008 рр. навчалась в клінічній ординатурі у ВНМУ ім. М.І. Пирогова. Є співавтором навчально-методичних посібників. Використовує сучасні форми, засоби та інноваційні технології навчання, активно працює з обдарованими студентами.

Кобірніченко Анатолій Валерійович


асистент, кандидат медичних наук

Освіта: Військово-медичний факультет при Куйбишевському медичному інституті в 1982р.; Інтернатура медичного складу ГРВГ по спеціальності «Терапія» в 1985р.; Військова медична академія ім. С.М.Кірова (м. Санкт-Петербург), факультет керівного медичного складу за фахом «Терапія» у 1992р.; 1991-1992 рр. – спеціалізація по кардіології. Заочна аспірантура при кафедрі госпітальної терапії №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) – 1997–1999 рр. У 1999р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидат медичних наук по спеціальності «кардіологія»: «Порушення функціонального стану серцево-судинної системи і вегетативної регуляції серцевого ритму у військовослужбовців та їх корекція в умовах санаторно-куротного лікування». Науковий керівник: Чл.-кор. АМН України К.М. Амосова.
Робота по закінченню ВУЗа:
1982-1983р.р. – лікар медичного пункту в/ч 31963 ДальВо.
1983-1984р.р. – старший ординатор госпітального взводу в/ч 52487 ДальВо.
1984-1989р.р. – командир госпітального взводу в/ч п/п 60497. Група Радянських військ в Германії.
1989-1992р.р. – слухач факультету керівного складу медичної служби ВМедА ім. Кірова (м. Санкт — Петербург) за фахом «терапія».
1992-1994р.р. – старший ординатор кардіологічного відділення ГВКГ (м. Київ).
1994-1998р.р. – заступник начальника по медичній частині – провідний терапевт (кардіолог) Центру медичної реабілітації та фізіотерапії ЗСУ (м. Вінниця).
1998-2000р.р. – заступник начальника медичної служби ВПС ЗС України – начальник лікувально-профілактичного управління.
2000-2001р.р. – начальник госпітального відділення медичного взводу 3 окремого інженерного батальону Українського миротворчого контингенту Місії ООН в Лівані.
2002-2007р.р. - провідний терапевт ВМЦ ПС ЗС України
2007 – 2009р.р. - старший інспектор - головний терапевт Головної інспекції Міністерства оборони України.
2009 – 2013р.р. - завідуючий відділенням гепатології ВМКЦ ЦР (м. Вінниця)

Лікар-терапевт вищої кваліфікаційної категорії, лікар-кардіолог вищої кваліфікаційної категорії. Автор більше 30 наукових праць, співавтор навчально-методичних посібників.

Клекот Олександра Олексіївна


доцент, кандидат медичних наук

Лікар-терапевт, кандидат медичних наук, доцент кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології. В 2004 році закінчила ВНМУ ім. М.І. Пирогова та отримала диплом з відзнакою. З 2004 по 2006 рік навчалася в інтернатурі за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина». З 2006 по 2008 рік працювала лікарем загальної практики у Вінницькому районі. З 2008 по 2011 рік здобувала післядипломну освіту в аспірантурі при ВНМУ за спеціальністю 14.01.28 - «клінічна фармакологія». Завершила навчання вчасним написанням кандидатської дисертації.
Тема дисертації «Гіпотензивний ефект препарату Кораргін при комплексній фармакотерапії легеневої артеріальної гіпертензії у хворих на системний червоний вовчак», під керівництвом д.мед.н., професора Яковлевої О.О. Офіційний захист кандидатської дисертації відбувся в спеціалізованій Вченій Раді при Одеському національному медичному університеті 29.02.2012 року.
Дисертація присвячена вивченню ефективності вітчизняного ендотеліопротекторного препарату кораргіну при легеневій артеріальній гіпертензії (ЛАГ) у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ). Було встановлено, що ураження легеневих судин при системних захворюваннях сполучної тканини супроводжувалося формуванням ЛАГ у 45,5 % хворих з СЧВ. Створено нову модель лікування ЛАГ з використанням донатора оксиду азоту – препарату похідного L-аргініну (Кораргіну).
З вересня 2011 по квітень 2016 року працювала асистентом кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології, де проводила практичні заняття у студентів фармацевтичного факультету - «Клінічна фармація», «Фармакотерапія», «Загальна фармакокінетика», «Токсичність лікарських засобів», в тому числі у англомовних студентів.
З 2016 року займає посаду доцента кафедри. Проводить практичні та семінарські заняття на курсі післядипломного навчання інтернам медичного факультету. Підготувала більше 20 лекцій з предметів «Клінічна фармація», «Фармакотерапія», «Токсичність лікарських засобів» та «Загальна фармакокінетика». Постійно бере участь в розробці тестових завдань та клінічних задач по клінічній фармакології, зокрема для «КРОК3».
Активно бере участь у виконанні НДР кафедри на тему: «Органопротекторна ефективність та безпека метаболічних коректорів в терапії коморбідних патологічних станів» № держреєстрації 0114U000195.
Кількість опублікованих робіт (статті, тези) - 58, 4 деклараційних патенти на корисну модель лікування. Співавтор навчального посібника «Побічна дія ліків».
Лікувальну роботу проводить на базі терапевтичного відділення МКЛ №3 з 2014 року. Регулярно проводить консультації в суміжних відділеннях лікарні, читає лекції лікарям та середньому медичному персоналу лікарні, бере участь в патолого-анатомічних конференціях та консультативно-експертних комісіях.

Кириченко Ольга Володимирівна


асистент, кандидат медичних наук

Закінчила Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова в 2006 р. та отримала диплом з відзнакою.
З 2006 по 2008 рік навчалася в інтернатурі за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина», а також у магістратурі на базі кафедри поліклінічної терапії та сімейної медицини ВНМУ ім. М.І. Пирогова. У 2008 р. захистила магістерську роботу на тему «Пептичні H.pylori-асоційовані ерозивно-виразкові пошкодження дванадцятипалої кишки: аналіз причин неефективності фармакотерапії» виконану під керівництвом професора Чернобрового В.М. та отримала диплом «магістра медицини».
З 2009 по 2012 р. проходила навчання в очній аспірантурі за спеціальністю 14.01.28 - «клінічна фармакологія» на базі кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології ВНМУ ім. М.І. Пирогова. В 2014 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук у спеціалізованій Вченій Раді при Одеському національному медичному університеті. Тема кандидатської дисертації: «Вальсартан та вітаміни В-групи в фармакотерапії гіпертонічної хвороби», науковий керівник – д.мед.н., професор Яковлева О.О. Дисертація присвячена проблемі оптимізації діагностики та лікування гіпертонічної хвороби, а також можливостям фармакологічної корекції когнітивного зниження у таких хворих. Гіпертонічна хвороба є предиктором когнітивного зниження, яке діагностується з ІІ стадії захворювання. Гіпертонічна хвороба супроводжується елевацією плазмових концентрацій гомоцистеїну, починаючи з ІІ стадії. Підвищення концентрацій гомоцистеїну асоціюється з когнітивною дисфункцією в домені короткочасної пам'яті і менше впливає на швидкість реакції пацієнтів.
З вересня 2011 р. по теперішній час працює асистентом кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології, де викладає практичні заняття у студентів медичного та фармацевтичного факультету з предметів «Клінічна фармакологія», «Фармакотерапія», «Побічна дія ліків».
Лікувальну роботу проводить на базі кардіологічного відділення Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону. Має кваліфікацію лікаря-терапевта, лікаря-кардіолога. З 2016 р. є відповідальною за лікувальну роботу на кафедрі.
Кількість друкованих робіт (статті, тези) – 27, а також 2 деклараційних патенти на корисну модель. Є співавтором навчального посібника «Побічна дія ліків».

Щербенюк Наталія Василівна


асистент, кандидат медичних наук

Закінчила Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова у 1997 році. З 1998 по 2003 рік працювала дільничним терапевтом МКЛ № 2 м. Вінниці. У 2003 – 2005 рр. навчалася в клінічній ординатурі за спеціальністю “внутрішні хвороби” при кафедрі клінічної фармації та клінічної фармакології ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Паралельно з навчанням у клінічній ординатурі працювала лікарем-терапевтом приймального відділення МКЛ № 2 м. Вінниці. З 2006 року асистент кафедри клінічної фармації і клінічної фармакології. У 2015 році захистила дисертацію на тему: “Аналіз фармакоепідеміології антибактеріальної хіміотерапії захворювань дихальних шляхів протягом 5 років” у спеціалізованій вченій раді при Одеському національному медичному університеті за спеціальністю 14.01.28 – клінічна фармакологія, науковий керівник – д.мед.н, професор кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології Яковлева О. О. Лікувальну роботу проводить на базі Міської клінічної лікарні № 2. Має кваліфікацію лікаря-терапевта 1 категорії.
Загальна кількість наукових публікацій – 26.

Маслоїд Тетяна Миколаївна


асистент

Закінчила Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова у 2000 році. З 2001 по 2005 рр. працювала дільничим терапевтом Вапнярської міської лікарні. З 2005 по 2007 рр. навчалась в клінічній ординатурі за фахом «внутрішні хвороби» на базі Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. З 2007 по 2013 р р. навчалась в аспірантурі з фаху «клінічна фармакологія». Паралельно з навчанням в клінічній ординатурі та аспірантурі працювала лікарем – терапевтом приймального відділення ШМД МКЛ № 2 м.Вінниці. З 2014 року асистент кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Виконує дисертаційну роботу на тему« Комплексна фармакотерапія легеневої артеріальної гіпертензії при хронічному обструктивному захворюванні легень, коморбідній з гіпертонічною хворобою» з фаху клінічна фармакологія, керівник Яковлева О.О.
Має більше 40 друкованих робіт, 1 патент на корисну модель.
Лікар-терапевт вищої категорії.
Лікувальну роботу проводить на базі Міської клінічної лікарні № 2 м. Вінниці.

Попелнуха Андрій Григорович


старший лаборант

Закінчив педіатричний факультет Вінницького Національного медичного університету ім. М. І. Пирогова у 2017 році. На даний момент проходить інтернатуру за спеціальністю «Дитяча анестезіологія».

Новини

Графік консультацій до державного іспиту для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету
07.06.2018
Вітання переможців ІІ Всеукраїнської універсіади з клінічної фармакології
26.03.2018
Лекція доктора Олександра Зельдіна
15.03.2018
Вітаємо переможців олімпіади з клінічної фармакології!
15.03.2018
ОЛІМПІАДА
18.02.2018
ВІДРОБКИ
12.11.2017
IX Всеукраїнська науково-практична конференція за участю міжнародних спеціалістів з клінічної фармакології на тему: «СУЧАСНІ АСПЕКТИ КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ на ТЛІ ДОСЯГНЕНЬ ДОКАЗОВОЇ МЕДИЦИНИ»
07.09.2017
Вітання переможців всеукраїнської універсіади з клінічної фармакології
05.04.2017

Наукова діяльність

Спрямованість наукових досліджень кафедри базується на визначенні ролі генетичних (ферменти біотрансформації) та середовищних факторів, коректорів гомеостазу. Серед актуальних наукових розробок кафедри зберігається акцент на ефективність метаболічних коректорів.

Нині напрямком наукових досліджень кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології ВНМУ є вивчення ролі генетичних (ферменти біотрансформації) та середовищних факторів, коректорів гомеостазу. В наукових розробках кафедри акцент ставиться на ефективності метаболічних коректорів при захворюваннях внутрішніх органів. Вперше в Україні був доведений зв'язок активності ферменту детоксикації N-ацетилтрансферази в популяційних процесах із станом здоров'я молоді та, що більш важливо, з'ясована її роль в індивідуальній реакції хворих на стандартну фармакотерапію при бронхіальній астмі, цукровому діабеті, ішемічній хворобі серця, роль у ризику токсичності лікарських засобів. . На кафедрі вивчається ефективність лікарських засобів вітчизняного виробництва («Кораргін», «Тіотриазолін», «HAES-LX» та інші). Більшість наукових розробок кафедри присвячено протективній дії лікарських засобів на серцево-судинну, легеневу системи, нирки, печінку, головний мозок.

Під керівництвом Ольги Олександрівни захищено 14 кандидатських дисертацій, 11 – магістерських робіт, продовжують виконання докторських та кандидатських (8 осіб) дисертацій молоді науковці кафедри. Вона співавтор більше 450 наукових статей та тез, 20 навчальних посібників, методичних рекомендацій, 12 патентів на винахід.

 

На кафедрі клінічної фармації та клінічної фармакології виконуються наступні науково-дослідні роботи:

«Асоціативні біомаркери прогнозу ефективності та безпеки метаболічних кардіоцитопротекторів та церебропротекторів при захворюваннях кардіореспіраторної системи» та

«Експериментальне обгрунтування ефективності комплексних інфузійних препаратів на моделі опікової хвороби у тварин”».

 

 

Були захищені кандидатські дисертації молодими викладачами:

Ефективність тіотриазоліну та ловастатину при ішемічній хворобі серця в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу на тлі базової терапії глімепіридом в залежності від фенотипів N-ацетитрансферази

Доцільність використання триметазидину або тіотриазоліну для підвищення терапевтичної ефективності метопрололу при ішемічній хворобі серця на тлі гіпертонічної хвороби

Метаболічна корекція токсичності β2-агоністів на тлі поліморфізму ферментів детоксикації у хворих на бронхіальну астму

Фармакодинамічна ефективність метаболічних коректорів при цереброваскулярних порушеннях на тлі гіпертонічної хвороби

Гіпотензивний ефект препарату „Кораргін” при комплексній фармакотерапії легеневої артеріальної гіпертензії у хворих на системний червоний вовчак

Порівняння ефективності інфузійних препаратів лактопротеїну з сорбітолом та HAES-LX-5% на функції печінки при опіковій хворобі в експерименті

Клініко-фармакологічна взаємодія пропофолу та анальгетиків з модифікаторами мікросомальних монооксигеназ

 

Виконуються кандидатські дисертації:

Ефективність сартанів та ноотропів в комплексній фармакотерапії хворих на гіпертонічну хворобу

Призначення статинів та коензиму Q10 в комплексній фармакотерапії хронічної серцевої недостатності в осіб похилого віку

Доцільність корекції уражень тонкої кишки в гострий період опікової хвороби інфузійним колоїдним розчином HAES-LX-5% (експериментальне дослідження)

Порівняльна ефективність комплексних інфузійних препаратів лактопротеїну з сорбітолом та HAES-LX-5%, як коректора стану легень щурів при опіковій хворобі

Фармакоепідеміологія антибіотикотерапії хронічного обструктивного захворювання легень та пневмоній

Метаболічна корекція легеневої гіпертензії у хворих на ХОЗЛ.