Як покращити первинну медичну допомогу? Відповідали на це питання під час круглого столу й представники ВНМУ

Другого квітня у Києві відбулась технічна зустріч з розбудови потенціалу фахівців первинної медичної допомоги (ПМД) через співпрацю з медичними університетами. У заході взяли участь представники Міністерства охорони здоров'я України, Центру якості освіти, Бюро ВООЗ в Україні, проректори й завідувачі кафедр, професори та доценти кафедр загальної практики – сімейної медицини з 15 медичних університетів України.

До делегації Вінницького національного медичного університету увійшли проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти професор Олександр Назарчук, завідувачка кафедри терапевтичних дисциплін та сімейної медицини ФПО Інна Довганюк, професор кафедри внутрішньої та сімейної медицини Сергій Заїка та доцент цієї кафедри Олег Ксенчин.

Учасники зустрічі обговорювали головні проблеми підготовки та розвитку фахівців ПМД й розглядали практичні рішення цих проблем. Особлива увага приділялась ролі медичних університетів як бази формування якісних кадрів в системі охорони здоров’я.

Окрема дискусія була присвячена підготовці інтернів зі спеціальності «Загальна практика – сімейна медицина». Випускники з таким фахом зазвичай мають попит й швидко працевлаштовуються, проте постає проблема з утриманням спеціалістів. Головні причини: вигорання, значне навантаження, обмежені кар’єрні перспективи, вкрай актуальні наразі для України питання безпеки й міграції.

Учасники технічної зустрічі дійшли висновку, що треба подовжувати термін навчання в інтернатурі (до 3 років), водночас роблячи її змістовнішою: збільшити обсяги практики, покращити зв’язок між університетами та клінічними базами, розвивати наставництво й сприяти впровадженню сучасних цифрових методів навчання. Пріоритетними у навчанні інтернів дискусанти визначили підготовку до складних клінічних випадків, зокрема роботу з ветеранами та пацієнтами з важкими травмами, розвиток цифрових навичок і командної роботи.

Було підкреслено і важливість узгоджених дій на державному рівні та на рівні університетів:

• держава має приділяти ключову увагу кадрової політиці, фінансуванню, соціальним гарантіям і цифровізації.
• закладам вищої освіти треба оновлювати освітні програми, посилювати практичну підготовку, розвивати менторство, розширювати співпрацю з громадами (зокрема з питань забезпечення молодих лікарів житлом та їхньої соціальної підтримки).

Йшлося також про якість безперервного професійного розвитку фахівців системи охорони здоров’я: медицина стрімко змінюється, поява нових технологій веде до змін стандартів, підходів до діагностики й лікування. Тому безперервне навчання лікарів і медичних сестер/медичних братів вкотре було визнане не лише необхідним, а й таким, що має бути максимально змістовним і ефективним. Забезпечити якість безперервного навчання учасники зустрічі пропонували через покращення інформування медиків про доступні програми та посилення контролю за провайдерами навчання.

Щодо змісту наявних освітніх програм дійшли висновку, що навчання має бути максимально наближеним до реальної практики й важливо застосовувати у ньому міждисциплінарний підхід, активно залучаючи лікарів-практиків. Ключовими напрямками визначили менеджмент неінфекційних хвороб, протидію антимікробній резистентності, психічне здоров’я, скринінгові програми та паліативну допомогу.

За результатами технічної зустрічі підготований звіт, який окреслив напрями поліпшення підготовки фахівців ПМД шляхом скоординованих дій на всіх рівнях — від оновлення державної політики до конкретних змін в університетах. Адже якісна освіта та безперервний професійний розвиток фахівців ПМД є ключовою передумовою ефективного функціонування системи охорони здоров’я.

Медіацентр ВНМУ