Студенту

Історія кафедри

ІСТОРІЯ   КАФЕДРИ   ФАРМАКОЛОГІЇ


З часу відкриття у Вінниці стаціонарного медичного інституту (1934 р.) заняття велись відразу на чотирьох курсах лікувально-профілактичного і фармацевтичного факультетів.

Курс фармакології викладався на 4-му та 5-му семестрах навчання (2-й і 3-й курс). Загальні лекції читались до 1937 р. професором Львом Костянтиновичем Морейнісом у учбовому корпусі медінституту по вул. Леніна (нині вул. Соборна). Ця будівля знесена у 60-х роках минулого століття, знаходилась праворуч від будинку нинішнього міськвиконкому (фото 003). Практичні заняття з фармакології проводились у цьому ж учбовому корпусі викладачами фармацевтичного інституту і практичними лікарями медичних закладів Вінниці, а з 1936 року - у морфологічному корпусі медінституту після завершення його будівництва.

Професор Л.К. Морейніс був високоосвідченим викладачем, професором хімії. Починаючи з 1922 року, він викладав фармацевтичну хімію і фармакогнозію у фармацевтичних технікумі та інституті, а фармакологію - в школі допомоги лікарям, завідував кафедрою фармацевтичної хімії та займав посаду завідуючого навчальною частиною інституту-технікуму. До речі, у 1937 році він видав підручник з фармацевтичної хімії для аптекарів та лікарів. З 1934 по 1937 роки викладав хімію і фармакологію у Вінницькому стаціонарному медичному інституті. Л.К. Морейніс був чудовим лектором. Серед тих студентів, які слухали лекції з фармакології професора Л.К. Морейніса, були В.М. Нечипорук (фото 004) та Р.Й. Мікуніс (фото 005). Вони обоє в майбутньому стали професорами, завідувачами кафедрами нашого інституту: відповідно, хірургії педфаку і факультетської хірургії лікувального факультету та факультетської терапії.

Як самостійна структурна одиниця кафедра фармакології була створена у 1937 році. Її очолив доцент Юлій Семенович Гросман, який раніше працював в Одеському медичному інституті. Під його керівництвом створювалась матеріальна база кафедри, організовувався навчальний процес. Наукова діяльність кафедри була пов’язана з дослідженням впливу теофіліну на кровоносні судини. В цей період на кафедрі працювали асистентами Ф.П. Ольгіна, Ф.С. Литвак та М.І. Газе, який у 1940 році видав короткий рецептурний довідник для лікарів.

В березні 1944 року, після звільнення м. Вінниці від фашистських загарбників, кафедру очолив професор Григорій Васильович Тутаєв. До війни він працював в різних учбових,  медичних закладах м. Харкова. В повоєнний період поновлювалась матеріальна база кафедри для ведення навчального та наукового процесів. Були придбані навчально-наочні посібники, апаратура, почав створюватися музей лікарських препаратів, які використовувались в навчальному процесі. На території морфкорпусу (там, де зараз розташований спортивний корпус) була ділянка лікарських рослин, яку доглядали викладачі кафедри і студенти. Ці лікарські рослини демонструвались під час практичних занять з фармакології студентам 3-го курсу. Наукові дослідження кафедри проводились в кількох напрямках. Досліджувались зв’язки центральної нервової системи з ендокринними залозами, а також лікувальні властивості місцевої лікарської рослинної сировини (колчеданного огарку, скополії, ведмежої цибулі та ін.) і продуктів бджільництва (маткове молочко). Проф. Г.В. Тутаєв і доц. Л.М. Полосін (кафедра біохімії ВМІ) вивчали вплив різних екстрактів ведмежої цибулі (черемші) на активність ферменту вугільної ангідрази. Вони показали, що водний екстракт черемші – „урзал” активує вугільну ангідразу, а ефірний  - „урзалін” знижує її активність. Г. В. Тутаєв разом з співробітниками кафедри виявив лікувальну дію екстрактів ведмежої цибулі (черемші), з якої був розроблений препарат „Урзал”. Цей препарат мав фітонцидні і регенераторні властивості, що знайшло застосування в лікуванні трофічних виразок і ерозій шийки матки. Препарат „Урзал” отримав схвалення Фармакопейного комітету СРСР в якості лікарського засобу і був рекомендований для широкого застосування. На жаль, вказаний препарат не отримав промислового випуску через недосконалість розробки технологічного процесу. В цей період протягом різного часу на кафедрі працювали асистентами к.м.н. З.О. Макарова (у 1950 р. переведена на кафедру патологічної фізіології), О.В. Богачова, Є.Ф. Леонова, Л.М. Бабкова, В.О. Багінська, О.С. Кучерук.

 У 1952 році Є.Ф. Леонова, а в 1957 році О.С. Кучерук перевелись в інші інститути. Їх місце зайняли Т.О. Сініцо та к.м.н. О.О. Столярчук (з 1960 р. – доцент). У 1959 р. на посаду асистента був зарахований В.П. Якутович, а в 1960 р. – А.Т. Торбас. В 1958 році О.В. Богачова надрукувала збірку матеріалів „Продукти бджільництва – на службу здоров’я трудящих”.

З 1962 по 1964 рр. завідувачем кафедри перебував професор Василь Михайлович Чернов, який до цього працював в Кишинівському медичному інституті. В цей період наукові дослідження кафедри були присвячені експериментальному обґрунтуванню застосування новокаїну при виразковій хворобі шлунка. Колектив кафедри поповнився асистентами Р.П. Редько (з 1974 р. – доцент), В.Є. Вербицьким та аспіранткою Н.І. Івановою.

В березні 1964 року завідувачем кафедри став доцент Олександр Олександрович Столярчук, який перебував на цій посаді до 1991 року. В цей період асистентами працювали Н.І. Іванова, А.П. Коберник, П.О. Галенко-Ярошевський, Г.І. Степанюк, Ю.М. Фурман, О.Н. Іванов, Л.П. Солейко, Т.І. Лиса, Т.В. Таратута, О.Г. Козачишин, В.В. Данильчук (переведений з кафедри нормальної анатомії), А.І. Кирничний, В.П. Бобрук (переведений з кафедри судової медицини).

 В 1970 році О.О. Столярчук захистив докторську дисертацію і в 1971 р. став професором. Він запровадив, всіляко розвивав і підтримував новаторський стиль в усіх напрямках своєї діяльності. Разом зі своїм вчителем професором К.С. Шадурським Олександр Олександрович налагодив широкі зв’язки з хіміками-синтетиками – професорами А.П. Терент’євим, О.М. Гриньовим, О.М. Костом, В.Г. Яшунським (Москва), Ф.А. Трофімовим (Обнінськ), А.П. Пономарьовим (Саратов), З.С. Соломко (Дніпропетровськ), В.П. Марштупою (Донецьк); фармакологами Росії – академіком М.Д. Машковським та професорами П.В. Сергєєвим, Б.І. Любимовим (Москва), В.М. Саляєвим (Ярославль), О.С. Захаревським та В.І. Талапіним (Мінськ). Постійно підтримувались тісні зв’язки та обмін інформацією з фармакологами України – професорами В.Г. Западнюком (Інститут геронтології, Київ), І.В. Комісаровим (Донецьк), М.П. Скакуном (Тернопіль), С.М. Дроговоз (Харків).

Колектив кафедри включився в проблему пошуку біологічно активних речовин серед продуктів хімічного синтезу, придатних для створення нових лікарських препаратів і вивчення механізмів їх дії. Фармакологічному скринінгу було піддано понад 600 оригінальних сполук похідних фурану, бензофурану, індолу, бензодіазепіну, адамантану, бета-фенілалкіламіну, бета-аланіну, ароматичних сульфонів і ін. Особливо плідними були стосунки з науковцями Всесоюзного науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту (ВНДХФІ, Москва). Професор О.М. Гриньов, який працював в згаданому НДІ разом зі своїми учнями Т.І. Мухановою, С.О. Зотовою та Н.В. Архангельською, синтезували та передали на дослідження на кафедру фармакології ВМІ понад 300 оригінальних сполук похідних бензофурану. При їх експериментальному вивченні було виявлено речовини із спазмолітичною, судинорозширюючою, протиаритмічною, анальгетичною, місцевоанестезуючою, ранозагоювальною, протисудомною активністю, за величиною якої вони нерідко переважали еталонні препарати. Завдяки вивченню зв’язку „структура – дія” вдалось провести цілеспрямований синтез нових високоактивних бензофуранів з заданими ефектами. Результатом багаторічної співпраці кафедри фармакології Вінницького медичного інституту та ВНДХФІ (Москва) було створення та всебічне вивчення фармакологічної дії двох лікарських препаратів похідних бензофурану: спазмолітика і коронародилятатора „Фенікаберану” та ненаркотичного анальгетика з принципово новим (антикініновим) механізмом дії „Бензофурокаїну”. За створення і впровадження в практичну охорону здоров’я зазначених лікарських засобів професор О.О. Столярчук нагороджений срібною (1991 р.) та двома бронзовими медалями ВДНГ СРСР (1982, 1984 рр.). На Республіканському конкурсі нових лікарських препаратів в 1975 р. „Фенікаберан” посів перше місце, а його автори проф. О.О. Столярчук, ас. Н.І. Іванова, проф. К.С. Шадурський, проф. О.М. Гриньов нагороджені Грамотою МОЗ УРСР і грошовими преміями. Бензофурокаїн наказом міністра охорони здоров’я СРСР №86 від 19 червня 1989 року дозволений для широкого медичного застосування як знеболюючий засіб (автори: О.О. Столярчук, Т.В. Таратута, Г.І. Степанюк, П.О. Галенко-Ярошевський, О.М. Гриньов, С.П. Жученко, Г.Я. Костюк).

Значною заслугою Олександра Олександровича є започаткований ним новий підхід до дослідження фармакологічної активності хімічних сполук – вивчення їх політропності. Це передбачало різнопланове дослідження дії нових хімічних речовин, що дало змогу виявити у багатьох з них мультимодальні властивості, тобто сполучення багатьох фармакологічних ефектів у одній речовині. В найбільшій мірі це проявилось у бензофуранів – одна і та ж речовина мала судинорозширюючу, протиаритмічну, протизапальну, репаративну, місцево- та центральнознеболюючу дії тощо. Саме така політропність фармакологічних ефектів була виявлена професором О.О. Столярчуком у „Фенікаберану”. В подальшому ідею політропності лікарських засобів успішно розвинув учень О.О. Столярчука професор Г.І. Степанюк зі своїми учнями на прикладі бензофурокаїну, вінборону, тіотриазоліну тощо. Широкий спектр фармакологічних ефектів цих препаратів сприяв розширенню їх показів до застосування у клінічних умовах. Експерименти носили багатоплановий характер, і кожний дослідник намагався вивчати механізми розвитку отриманих ефектів. Вплив на центральну нервову систему більшості вивчених похідних бензофурану носив седативний характер, однак були виявлені речовини із антидепресивною дією, що залежало від характеру радикалу, який вводився в молекулу речовини. Вивчення механізму їх дії на ЦНС та на судинний тонус показало, що ці ефекти обумовлені впливом на синтез і обмін серотоніну (О.О. Столярчук, Н.І. Іванова, Р.П. Редько).

Широко вивчались і інші групи хімічних сполук. Цікавими були дослідження в ряду похідних фуранкарбонових кислот. А.П. Коберник, що вивчав 12 сполук цього ряду, виявив серед них активні діуретики, які проявляли також легку седативну дію. На підставі отриманих А.П. Коберником результатів було встановлено, що діуретичний ефект цих речовин пов’язаний з підсиленням виведення з організму іонів натрію. В дослідженнях А.Т. Торбас у похідних пірролізидину виявлено холінолітичні властивості, а сила прояву ефекту і токсичність сполуки залежали не тільки від структури радикалу, але й від розташування його в молекулі.

Залежності «структура-дія» були присвячені дослідження О.В. Богачової протипроменевої дії піридоксину і 5-меркаптопіридоксину. Вона встановила вплив цих речовин на розвиток і перебіг променевої хвороби, на перебіг фізіологічних функцій і деяких біохімічних процесів в організмі тварин. Було доведено, що піридоксин полегшує перебіг променевої хвороби, сприяє більш швидкому одужанню хворих тварин і знижує їх летальність.

Велике науково-практичне значення мали дослідження В.Є. Вербецького, присвячені вивченню токсикологічних властивостей нових на той час гербіцидів – грамоксону та реглону. Була вивчена гостра токсичність їх для різних видів ссавців та птахів. Проведено досліди в порівняльному аспекті хронічної токсичності і здатності до кумуляції названих гербіцидів, знайдені шляхи лікування отруєнь ними. Виявлено, що реглон менш отрутна сполука як при одноразовому, так і багаторазовому введеннях в організм, не викликає грубих порушень в структурі тканин внутрішніх органів. Встановлена захисна роль гормонів наднирника при інтоксикації гербіцидами.

Професор О.О. Столярчук приділяв велику увагу підготовці молодих фахівців-фармакологів, які навчались у нього в аспірантурі (Н.І. Іванова, Т.Ф. Троян, М.М. Тарасюк, Г.І. Степанюк, Л.П. Солейко, Ю.М. Фурман, Т.В. Таратута, Т.І. Лиса, Н.І. Волощук та ін.). Всі вони захистили кандидатські дисертації, а П.О. Галенко-Ярошевський, Г.І. Степанюк і Ю.М. Фурман – докторські дисертації. Докторанти професора О.О. Столярчука сьогодні завідують кафедрами: член-кор. РАМН, проф. П.О. Галенко-Ярошевський в Кубанській медичній академії, професори Г.І. Степанюк та Р.П. Піскун у Вінницькому НМУ, проф. С.М. Лємкіна у Саранському медуніверситеті, проф. Б.Г. Сторожук на кафедрі шпитальної терапії №2 ВНМУ.

Проф. О.О. Столярчук приділяв велику увагу формуванню наукових поглядів не лише у своїх учнів, але і у студентів - членів наукового гуртка. Разом з гуртківцями він проводив досліди у вечірні часи, навчаючи їх методам оцінки дії потенційних лікарських препаратів, вмінню вірно оцінювати результати проведених експериментів і, таким чином, формував у них навички наукового мислення. Багато хто із членів наукового гуртка в майбутньому виконали і захистили кандидатські дисертації. Це – Т.Ф. Троян, Т.І. Лиса, Т.В. Таратута, В.С. Уманець, Н.І. Волощук, Н.С. Білокінна, В.В. Добровольський та інші. Суттєвий внесок в наукову роботу кафедри зробили лікарі-практики: Б.Г. Сторожук, В.П. Гаєвий, Л.Т. Веденко, В.П. Шейко, Л.О. Сторожук, І.В. Данильчук, В.Ю. Поп та інші. В 1987 році к.м.н. Б.Г. Сторожук вперше в Україні захистив докторську дисертацію з клінічної фармакології (науковий консультант проф. О.О. Столярчук) на тему: «Клініко-експериментальна оцінка основних антиаритмічних засобів в оптимізації лікування гострого інфаркту міокарда за допомогою математичних методів».

Професор О.О. Столярчук постійно дбав про вдосконалення навчально-методичної роботи на кафедрі з метою підвищення рівня знань у студентів. Цьому були підпорядковані, в першу чергу, змістовні та насичені новою інформацією лекції. На більшості лекцій та практичних занять проводились досліди на експериментальних тваринах, на ізольованих органах та in vitro, які відображали певні фармакологічні властивості препаратів, що вивчалися. Засвоєнню навчального матеріалу на практичних заняттях в певній мірі сприяла виставка лікарських препаратів та гербарій лікарських рослин, що знаходились у вітражах кафедрального музею. Олександр Олександрович постійно дбав про його оновлення та поповнення. Завдяки Олександру Олександровичу навчальні кімнати були обладнані монотематичними стендами з основних розділів фармакології. Для самопідготовки студентів була створена автоматична довідкова установка з переліком основних лікарських препаратів, їх фармакодинамікою та застосуванням.

До кожного практичного заняття співробітниками кафедри були створені методичні розробки для викладачів. Вперше в Вінницькому медичному інституті (з 1964р.) були видані друкарським шляхом  „Методичні розробки до практичних занять з фармакології для студентів 3-го курсу лікувального та педіатричного факультетів”, які в подальшому вдосконалювалися та багаторазово перевидавались. Проф. О.О. Столярчук є співавтором підручника „Фармакологія” для медвузів (Київ, Вища школа, 1980) під загальною редакцією проф. Г.О. Батрака та першого підручника „Фармакологія” на українській мові (ред. – член-кор. АМНУ, проф. І.С. Чекман), виданого у видавництві „Вища школа” в 2001 році. Доцент Н.І. Іванова в 1987 р. разом з викладачами Кубанської медичної академії під редакцією проф. П.О. Галенко-Ярошевського видали навчально-методичний посібник „Загальна рецептура для іноземних студентів”, який був удостоєний Диплому ІІІ ступеню на регіональній міжвідомчій виставці навчальних посібників у м. Ростові-на-Дону.

З ініціативи професора О.О. Столярчука у 1992 році викладачами кафедри було підготовано та надруковано „Конспект лекцій з фармакології” для іноземних студентів. Цей навчальний посібник і понині користується значним попитом не тільки у російськомовних, але і у вітчизняних студентів. Він постійно вдосконалювався, доповнювався і перевидавався (1998, 2005). На практичних заняттях, окрім опитування та оцінки теоретичних знань, студенти вирішують фармакотерапевтичні задачі, виписують рецепти на препарати згідно з темою заняття. З початку 90-х років проводиться тестовий контроль знань. На підсумкових заняттях використовується комп’ютерний та письмовий (з вирішенням фармакотерапевтичних задач) контроль знань студентів. Кращому оволодінню знаннями на практичних заняттях допомагають реферативні доповіді студентів з питань, що мають соціальне значення: „Гостре отруєння морфіном”, „Морфінізм як соціальне зло”, „Негативна дія нікотину та алкоголю на організм”, „Сучасні наркоманії та фактори, що сприяють їх виникненню і розповсюдженню”, „Ускладнення гормонотерапії та шляхи їх корекції”, „Ускладнення хіміотерапії та шляхи їх подолання” тощо.

Великою зацікавленістю серед студентів 3-го курсу користується Всеукраїнська олімпіада з фармакології (Харків, Сімферополь). Кілька десятків студентів щорічно приймають участь у відбірковому турі, який проводить кафедра. Переможці відстоюють честь кафедри та університету на Всеукраїнській олімпіаді, де досить часто посідають призові місця (С. Лисенко, 1998; О. Смолінський, 1999; Д. Пестунов, 2000). Велике пізнавальне та виховне значення  для студентів мають фармакологічні вікторини, які проводяться щороку з ініціативи О.О. Столярчука з початку семидесятих років.

Щорічно на кафедрі проводиться підсумкова студентська наукова конференція. Її переможці приймають участь у міжвузівських та загальноукраїнських наукових конференціях студентів та молодих вчених. Її лауреатами були студенти А.Б. Гордійчук (1999), С.А. Лисенко (1999, 2000), В.В. Ніколайчук (2000), О.П. Драчук, Є. Шишковьский (2001), О.Тендітна (2002, 2003).

Результати наукових досліджень проф. О.О. Столярчука висвітлено в понад 200 наукових працях. Під керівництвом проф. О.О. Столярчука підготовлено 5 докторів та 36 кандидатів наук. Наукові розробки, які велись під його керівництвом, захищені 38 авторськими свідоцтвами та патентами на винаходи, 10 патентними грамотами Японії, США, Канади, ФРН, Швейцарії, Англії, Франції.

В 1962 році з ініціативи ректора ВМІ проф. С.І. Корхова в інституті був створений педіатричний факультет, першим деканом якого по 1971 рік був О.О. Столярчук. Перебуваючи на цій посаді, Олександр Олександрович проводив велику виховну роботу зі студентським та викладацьким колективом факультету.

Проф. О.О. Столярчук виконував значну громадську роботу серед працівників охорони здоров’я, співробітників аптечної мережі. Разом з керівником інформаційної служби Вінницького аптекоуправління В.В. Богуславською надруковано 10 інформаційних листів для практичних лікарів і працівників аптек по різним розділам фармакології. Більше 10 років викладачі кафедри проводили курси підвищення кваліфікації провізорів Вінницької, Житомирської та Хмельницької областей. Проф. О.О. Столярчук був організатором та першим завідувачем інститутського методичного кабінету, який надав велику допомогу кафедрам з питань вдосконалення навчально-методичної роботи.

Згідно з вимогами часу в 1986 році на базі Вінницького кардіологічного диспансеру (Старе місто) при кафедрі фармакології був створений курс клінічної фармакології. Його організатором та першим завідувачем був доц. Г.І. Степанюк. Асистентами працювали В.М. Дергун (в 1988 році перейшов на кафедру проптерапії), І.Ф. Семененко та к.м.н. В.В. Біктіміров (в 1994 році отримав звання доцента і став завідувачем кафедри патологічної анатомії). Створювалась матеріально-технічна база, готувались методичні розробки, велись практичні заняття зі студентами 6-го курсу. Під час роботи на курсі клінічної фармакології В.В. Біктіміров зібрав матеріал для своєї докторської (науковий консультант - проф. Г.І. Степанюк), а І.Ф. Семененко – для кандидатської дисертації. В лютому 1992 року після переходу проф. Г.І. Степанюка на посаду завідувача кафедри фармакології курс клінічної фармакології очолила проф. О.О. Яковлєва.

З листопада 1991 року кафедру фармакології очолює доктор медичних наук, професор Георгій Іванович Степанюк - учень проф. О.О. Столярчука. В цей період на кафедрі працювали і продовжують працювати професор кафедри О.О. Столярчук (до 2003 року), доценти Р.П. Редько, Н.І. Іванова, В.В. Данильчук, А.І. Кирничний, Н.І. Волощук, асистенти С.В. Сергєєв (з 2006 р. – доцент), к.м.н. Н.Г. Степанюк, к.м.н. О.С. Пашинська, О.П. Лонська, старший лаборант О.М. Денисюк.

Значною заслугою проф. Г.І. Степанюка є те, що він не лише зберіг, але й примножив та збагатив всі добрі починання свого вчителя, надавши їм новий імпульс. Все це сприяло збереженню лідируючих позицій кафедри в університеті як за навчальними, так і науковими показниками.

Кафедра в значній мірі поповнилась сучасною науковою апаратурою, яка була придбана завдяки плідній співпраці з науковцями науково-виробничого центру „Борщагівський ХФЗ”, м. Київ (генеральний директор Л.В. Безпалько). Це – флоуметр Transonic T-106 (USA), за допомогою якого можна вимірювати рівень об’ємної швидкості кровотоку в судинах мозку, серця, нирок, шлунку тощо; пульсоксиметр „Ютас-окси”-201 та установка сахарозного містка для оцінки скорочень м’язових структур.

Значно розширилися творчі зв’язки кафедри з науковими лабораторіями України та Росії. Зокрема, з хіміками-синтетиками (к.х.н. Ю.В. Короткий) Інституту Органічної хімії НАН України (директор – акад. НАНУ М.О. Лозинський) досліджено понад 50 нових похідних адамантану, у яких виявлено достатньо високу ноотропну та актопротекторну активності (к.м.н. С.В. Сергєєв, О.П. Лонська). Біля 20 років тривають творчі зв’язки Г.І. Степанюка з кафедрою технології біологічно-активних сполук (проф. В.П. Новіков, к.х.н. А.П. Картофлицька) Національного Університету „Львівська політехніка”. Досліджено біля 30 сполук амінокислотовмісних похідних 1,4-нафтохінону, серед яких виявлено речовини з протигіпоксичною та протиішемічною (В.В. Юшкова), а також сполуки з церебропротекторними властивостями (Р.О. Шеремета). Оригінальні розробки стосовно фармакологічної активності похідних адамантану та 1,4-нафтохінону захищені 5 патентами України на винаходи.

Завдяки співпраці з кафедрою фармакології (зав. – член-кор. АМНУ, проф. І.С. Чекман) Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця вдалось розкрити деякі тонкі механізми дії бензофурокаїну (к.м.н. А.Г. Степанюк). Добрі творчі стосунки склалися в останні роки з кафедрою фармакології (зав. - проф. І.Ф. Белєнічев) Запорізького державного медичного університету. Серед нових похідних хіназолу, синтезованих на кафедрі фармацевтичної хімії ЗДМУ (зав. - проф. І.А. Мазур) знайдено сполуки із стимулюючим впливом на кровопостачання мозку (О.А. Ходаківський).

Завдяки плідній співпраці проф. Г.І. Степанюка  з фахівцями НВЦ „Борщагівський ХФЗ” вдалося ресинтезувати за новою технологією „Фенікаберан”, який у свій час був розроблений на кафедрі професором О.О. Столярчуком та доц. Н.І. Івановою. Новий препарат, який отримав назву „Вінборон”, повністю пройшов доклінічні дослідження під керівництвом проф. Г.І. Степанюка на кафедрі фармакології ВНМУ. Таблетована лікарська форма „Вінборону” (таблетки покриті оболонкою по 0,04) успішно пройшла клінічні випробування і наказом МОЗ України від 14.05.04 р. дозволена до широкого застосування в якості спазмолітичного засобу. Експериментально-клінічними дослідженнями (к.м.н. Н.Г. Степанюк) доведено, що включення вінборону в комплексну терапію виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки поряд з прискоренням загоювання виразкового дефекту сприяє підвищенню якості його рубцювання.

В теперішній час проходить клінічні випробування ін’єкційна лікарська форма „Вінборону” (ліофілізований порошок у флаконах по 0,01 г) при серцево-судинних та мозкових порушеннях. Відмінність „Вінборону” від інших спазмолітиків полягає в тому, що йому притаманний широкий спектр фармакологічних властивостей – протиішемічна, протигіпоксична, протиаритмічна, антиоксидантна, антиагрегантна, місцево- та центральнознеболююча, протимікробна дії, спроможність стимулювати мікроциркуляторні та репаративні процеси. Комплекс цінних фармакологічних ефектів „Вінборону” дає можливість використовувати його для лікування та профілактики багатьох ішемічних та запальних процесів.

Практичну цінність препаратів з політропними властивостями в клінічних умовах довели у свій час Г.І. Степанюк та В.В. Біктіміров у дітей з бронхообструктивним синдромом. Було показано, що включення фенікаберану або бензофурокаїну в комплексну терапію дітей з зазначеною патологією прискорює зворотний перебіг запального процесу, в першу чергу, за рахунок активації мікрогемоциркуляції та оптимізації фармакокінетики антибіотиків.

У 2003 році проф. Г.І. Степанюк разом з лікарем Д.Г. Коньковим на основі субстанції вінборону  створили нову лікарську форму „Вінборону” – „Мазь Вінборона” 2%, яка за величиною ранозагоювальної та місцевознеболюючої дії перевершує мазі метилурацилову та „Офлокаїн-Дарниця”.

Професором Г.І. Степанюком надруковано понад 200 наукових робіт, присвячених переважно розробці нових підходів до фармакотерапії ішемічних та запальних процесів. Пріоритетність його наукових досліджень захищена 30 авторськими свідоцтвами та патентами на винаходи. Під його керівництвом захищена 1 докторська та 14 кандидатських дисертацій.

Здобутки кафедри значною мірою обумовлені плідною співпрацею колективу з науковцями інших кафедр університету. Значний вклад в наукову розробку та впровадження в клінічну практику фенікаберану, бензофурокаїну та вінборону внесли проф. С.П. Жученко (кафедра загальної хірургії), проф. Г.Я. Костюк (зав. каф. оперативної хірургії та топографічної анатомії), проф. М.Б. Луцюк та проф. О.О. Пентюк (кафедра біоорганічної хімії), проф. Р.П. Піскун (кафедра медичної біології), проф. Б.Ф. Мазорчук (кафедра акушерства та гінекології №1), проф. В.В. Біктіміров (кафедра патологічної анатомії), проф. М.А. Станіславчук (кафедра факультетської терапії), доценти А.П. Король (кафедра гістології), О.А. Вільцанюк (кафедра загальної хірургії), старший викладач В.О. Храпцун (військова кафедра), к.х.н. Р.А. Мусін (центральна науково-дослідна лабораторія ВНМУ). Про плідну співпрацю кафедри з названими науковцями свідчать численні спільні наукові праці, авторські свідоцтва та патенти на винаходи.

Під керівництвом проф. Г.І. Степанюка з 1994 по 1998 рр. виконана Держбюджетна НДР по темі: „Пошук біологічно-активних сполук серед продуктів хімічного синтезу та поглиблене вивчення фенікаберану та бензофурокаїну”. Результатом успішного її завершення став захист кандидатських дисертацій В.П. Бобрука, Разика  Абдаллаха (Туніс), В.В. Орностая, І.Ф. Семененко, В.В. Юшкової, А.Г. Степанюк та докторської дисертації проф. В.В. Біктімірова. Новизна розробок захищена 4 авторськими свідоцтвами та патентами України на винаходи.

В 2005 році на кафедрі успішно завершена п’ятирічна Держбюджетна наукова робота Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова по темі „Експериментальне обґрунтування доцільності застосування бензофурокаїну, вінборону та тіотриазоліну, як лікарських засобів з політропними фармакологічними властивостями при гострих та хронічних запальних процесах”. В ході цієї роботи виконали та захистили кандидатські дисертації С.В. Сергєєв, Н.Г. Степанюк, А.І. Тереховський, О.С. Пашинська, А.В Томашевський, Д.Г. Коньков, О.В. Дякова, О.К. Шевчук та А.Б. Гордійчук. Отримано 13 патентів України та Росії на винаходи, опубліковано понад 50 статей та тез.

В теперішній час (2005-2009 рр.) кафедра виконує п’ятирічну планову Держбюджетну науково-дослідну роботу по темі „Кардіо- та нейротропні властивості похідних адамантану, 1,4-нафтохінону та 5-оксибензофурану” (відповідальні виконавці – доц. С.В. Сергєєв та к.м.н. Н.Г. Степанюк). В рамках цієї програми доц. С.В. Сергєєв виконує докторську дисертацію (науковий консультант – проф. Г.І. Степанюк), присвячену ноотропним, протигіпоксичним та проти ішемічним властивостям адамантанів. Паралельно доц. Н.І. Волощук  виконується докторська дисертація (консультанти – проф. О.О. Пентюк, проф. Г.І. Степанюк) по темі „Фармакокінетична та метаболічна детермінація статевих та вікових відмінностей, фармакологічної активності та токсичності НПЗЗ”.

Велику увагу проф. Г.І. Степанюк приділяє також навчально-методичній роботі на кафедрі, метою якої є забезпечення у студентів належного рівня знань з фармакології. Цьому сприяє видання першого українського підручника „Фармакологія” (Київ: Вища школа, 2001), співавторами якого є професори О.О. Столярчук і Г.І. Степанюк., вдосконалення згідно з новою програмою по фармакології (Київ, 2005) та перевидання навчального посібника „Фармакологія. Курс лекцій” (Вінниця: „Континент”, 2005), перевидання методичних вказівок для самопідготовки до практичних занять для студентів медичного і, окремо, стоматологічного факультетів (1999, 2006 рр.). З метою кращого засвоєння практичних навичок (виписування рецептів та вирішення фармакотерапевтичних задач, викладачами кафедри доцентами В.В. Данильчуком, Н.І. Івановою, Н.І. Волощук під загальною редакцією професора Г.І. Степанюка створено навчальний „Посібник з практичних навичок” для студентів 3-го курсу (Вінниця, 2004). Професор і доценти кафедри є співавторами збірника завдань для підготовки для тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін КРОК-1 «Лікувальна справа» (Київ: Медицина, 2004) і КРОК-1 «Стоматологія» (Київ: Медицина, 2004). Професор Г.І. Степанюк постійно дбає про вдосконалення педагогічної майстерності молодих викладачів кафедри шляхом індивідуального відвідування їх практичних занять з подальшим обговоренням на засіданні кафедри допущених помилок.

Велика увага на кафедрі приділяється виконанню госпрозрахункових наукових досліджень. З 1981 року співробітниками кафедри виконано 12 самостійних тем і 5 у складі робіт інших кафедр (загальної гігієни, загальної хімії та ін.).

Колектив кафедри постійно надає значну допомогу органам охорони здоров’я міста та області. Всі викладачі були членами товариства „Знання” і регулярно виїжджали в райони у складі лекційних бригад. На кафедрі постійно проводиться дослідження біологічної активності серцевих глікозидів для об’єднань „Фармація” Вінницької, Житомирської та Хмельницької областей (проф. О.О. Столярчук, проф. Г.І. Степанюк, лаборанти Р.С. Горчинська та Л.В. Хацьола). Професори О.О. Столярчук і Г.І. Степанюк, доценти В.В. Данильчук та Н.І. Іванова систематично виступають на сторінках республіканських, обласних та місцевих газет, а також по місцевому телебаченню з актуальних питань сучасної фармакології та фармакотерапії.

Проф. Г.І. Степанюк є головою Вінницького регіонального відділення Державного Фармакологічного Центру МОЗ України, разом із членами цього відділення доцентом В.В. Данильчуком та к.м.н. Н.Г. Степанюк проводять значну роботу в системі фармаконагляду (виявлення, реєстрація та аналіз побічних ефектів/реакцій лікарських засобів, які використовуються  в регіоні), постійно виступають з лекціями перед медичними працівниками міста та області.

Професори О.О. Столярчук та Г.І. Степанюк, доценти В.В. Данильчук, Н.І. Волощук та Н.І. Іванова протягом 1992-1996 рр. приймали участь в оцінці лікарських засобів, що надходили до регіону по лінії гуманітарної допомоги.

Постійно ведеться консультативна допомога провізорам, лікарям та хворим з питань раціонального використання лікарських препаратів, в тому числі їх можливої взаємодії.

Проф. Г.І. Степанюк і доц. В.В. Данильчук є членами атестаційних комісій при Управлінні охорони здоров’я облдержадміністрації. Проф. О.О. Столярчук приймав участь в атестації середнього медперсоналу області.

В 1977 році на базі кафедри проходив ІІІ з’їзд фармакологів УРСР, в роботі якого приймали участь понад 100 науковців з різних міст України, а також Росії, Білорусії та Молдавії. Неодноразово організовувались та проводились науково-практичні конференції, семінари та наради з актуальних питань фармакології та токсикології:

  1. Республіканська наукова конференція „Токсикологія і фармакологія пестицидів і інших хімічних сполук” (1967 рік, спільно з Всесоюзним НДІ гігієни і токсикології пестицидів, м. Київ).
  2. Всесоюзний пленум „Фармакологія серця і судин” (1985 р.).
  3. Симпозіум-нарада „Експериментальне та клінічне вивчення бензофурокаїну” (18-20 червня 1990р.)
  4. Симпозіум-нарада „Корекція серцево-судинних порушень в клініці та експерименті” (17-19 червня 1991р.).
  5. Семінар-нарада „Актуальні питання серцево-судинної патології” (29-30 серпня 1991р.).
  6. Симпозіум-нарада з міжнародною участю „Експериментальна фармакологія – клініці” (22-23 жовтня 1992р.).
  7. І Українська наукова конференція за участю країн СНД „Актуальні проблеми клінічної фармакології” (14-15 жовтня 1993р.).
  8. ІІ Українська наукова конференція з міжнародною участю „Актуальні проблеми клінічної фармакології” (6-8 жовтня 1998 р.).
  9. Науково-практична конференція, присвячена 80-річчю від дня народження проф. О.О. Столярчука „Фенікаберан (вінборон) і бензофурокаїн: нові підходи до фармакотерапії запальних та ішемічних процесів” (29 вересня 2000р.).

10.  ІІІ Українська наукова конференція з міжнародною участю „Актуальні проблеми клінічної фармакології” (2001 р.).

11.  ІV Українська науково-практична конференція з міжнародною участю з клінічної фармакології „Актуальні питання фармакології” (7-8 жовтня 2004р.).

Співробітники кафедри брали участь у роботі Міжнародних конгресів фармакологів, клінічних фармакологів, геронтологів, у Всесоюзних та Українських з’їздах і конференціях фармакологів, фізіологів, біохіміків, геронтологів, кардіологів, морфологів тощо.

В листопаді 2005 року на базі кафедри проведено навчально-методичну нараду завідувачів кафедрами фармакології медичних вузів України. Засідання проходило під головуванням член-кор. АМНУ, проф. І.С. Чекмана – завідувача опорної кафедри фармакології. Обговорювались питання вдосконалення та уніфікації навчально-методичної роботи, а також питання підготовки до викладання фармакології за Болонською системою. Учасників наради прийняв ректор університету член-кор. АМНУ, проф. В.М. Мороз.

 

 

МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ КАФЕДРИ ФАРМАКОЛОГІЇ:

Після Великої Вітчизняної війни кафедра знаходилась на 3-му поверсі морфологічного корпусу (в кінці правого крила – за нинішньою кафедрою патологічної фізіології). На початку 60-х років минулого століття після відбудови зруйнованого війною інституту кафедру було переведено на другий поверх лівого крила морфкорпусу, де вона розташовувалась до кінця травня 2003 року. З цього часу і по нині кафедра повністю займає 3-й поверх нового (фармацевтичного) корпусу університету.

Сьогодні на кафедрі функціонують 6 навчальних кімнат загальною площею 210 м2, комп’ютерний клас з 5-ма комп’ютерами, експериментальна та навчальна лабораторії, кабінети завідуючого та професора кафедри, 2 доцентські, 1 асистентська та 1 лаборантська кімната. Загальна площа кафедри  понад 560 м2.

Навчальні кімнати, кабінети та холи кафедри обставлені сучасними меблями. Гарний затишок створюють картини та квіти, які дбайливо доглядають лаборанти Р.С. Горчинська та Л.В. Хацьола. На кафедрі є портретна галерея провідних українських та російських вчених-фармакологів.

Колектив кафедри щиро вдячний ректору університету член-кор. АМНУ, професору В.М. Морозу за постійну увагу щодо покращення матеріально-технічної бази та умов праці співробітників.

Штат кафедри

Волощук Наталия Ивановна


Завідувач кафедри, професор, д.мед.н.,

В 1989 році закінчила з відзнакою лікувальний факультет Вінницького медичного інституту імені М.І.Пирогова. Після проходження інтернатури з 1990 по 1993 рік навчалась в аспірантурі на кафедрі фармакології. З 1993 року – асистент, а з 2003 року – доцент кафедри фармакології. З 2004 року виконує обов’язки завідувача навчальною частиною кафедри.
У 1994 році під керівництвом професора О.О.Столярчука захистила кандидатську дисертацію на тему «Вплив серцевих глікозидів та їх комбінацій з деякими кардіотропними препаратами на електричну стабільність міокарду» (ДУ Інститут фармакології та токсикології НАМН України, м. Київ, 1994) та отримала звання кандидата медичних наук за спеціальністю фармакологія. В 2011 році захистила докторську дисертацію «Статеві чинники в формуванні фармакологічної активності та токсичності сучасних не стероїдних протизапальних засобів» (наукові консультанти проф. О.О. Пентюк та Г.І.Степанюк (ДУ Інститут фармакології та токсикології НАМН України) та отримала науковий ступінь доктора медичних наук.
Основним напрямком наукових досліджень в теперішній час є вивчення в ролі гідроген сульфіду як модулятора фармакологічного профілю лікарських засобів, а також впливу препаратів на основі флавоноїдів та фіто естрогенів на фармакокінетику та фармакодинаміку не стероїдних протизапальних лікарських засобів.
Приймає участь в з’їздах фармакологів, фармацевтів та біохіміків України та Росії, наукових конференціях та конгресах України на СНД, навчально-практичних та навчально-методичних конференціях ВНМУ.
Має 117 публікацій, з низ 36 наукових статей в фахових журналах України та Росії. Пріорітетність досліджень Н.І.Волощук підтверджена 7 патентами України на винаходи. Є співавтором 1 інформаційного листа для лікарів та працівників аптек Вінницької області (Вінниця, 1994 рік), а також 1 інформаційного листа про нововведення в систему охорони здоров’я (Київ 2010 рік).
Є співавтором 25 навчально-методичних посібників та публікацій. В співавторстві з іншими викладачами кафедри підготувала навчально-методичні посібники: «Лекції по фармакології» (Вінниця, 1998, 2005, 2011р.). Приймала активну участь в створенні і публікації всіх кафедральних видань методичних розробок для студентів медичного стоматологічного медико-психологічного факультетів, а також для іноземних студентів.
Входить до авторського колективу 2 навчально-методичних посібників, затверджених МОН України: «Pharmacology. General prescriptions», а також навчально-методичного посібника «Фармакологія. Курс лекцій», 2012 р.
Підготувала та приймала участь у впровадженні в навчальний процес на кафедрі фармакології комп’ютерного контролю знань студентів з «Крок-1», розробці та поновленні завдань для тестового контролю знань на медичному та стоматологічному факультеті.
Протягом останніх років входить до складу державної екзаменаційної комісії фармацевтичного факультету є членом факультетської Вченої ради університету (стоматологічного та фармацевтичного факультетів).
Веде громадську роботу. Є куратором студентського наукового товариства Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
З 2015 – завідувач кафедри фармакології.

Степанюк Георгій Иванович


професор, д.мед.н.,

В 1972 році під керівництвом проф. О.О Столярчука захистив кандидатську дисертацію "Вплив похідних бензофурану на серцево-судинну систему". Розвиваючи ідеї свого вчителя, в дисертації показав, що похідним 5-оксибензофурану притаманні поліфункціональні ефекти – коронаророзширючий, гіпотензивний, протиаритмічний, спазмолітичний та діуретичний. В 1990р. захистив докторську дисертацію "Протизапальні, анальгетичні та вазоактивні властивості похідних бензофурану" (наукові консультанти професори Столярчук О.О., Трінус Ф.П., Чекман І.С.). В дисертації розвинув вчення про політропність бензофуранів, дав експериментальну оцінку ефективності бензофурокаїну, визначив його переваги перед сучасними місцевими анестетиками та нестероїдними анальгетиками, дослідив механізми дії. В 1986-1991 рр. очолював курс клінічної фармакології ВДМІ, з 1991 по 2015 – завідувач кафедри фармакології.

Степанюк Наталія Георгіївна


доцент, д.мед.н.

У 1996 році закінчила Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова з відзнакою за фахом «лікувальна справа».
Протягом 1996-1999р.р. навчалась в магістратурі з внутрішніх хвороб на базі кафедри поліклінічної терапії та сімейної медицини, з 1999 по 2002рр. – навчалась в аспірантурі цієї ж кафедри.
У 2002р. під керівництвом професора Чорнобрового В.М. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Ефективність вінборону при ерозивно-виразкових ускладненнях гастро-дуоденальної зони» по спеціальності клінічна фармакологія.
З вересня 2002р – асистент кафедри фармакології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. У 2012р. захистила докторську дисертацію на тему: «Оптимізація фармакологічних ефектів НПЗЗ препаратами з полі функціональними властивостями та перспективи створення на цій основі нового лікарського засобу (наукові консультанти – директор ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України» член-кор. д.мед.н. Бухтіарова Т.А. та проф. Степанюк Г.І.).
Приймала участь у розробці та доклінічному вивченні ефективності НПЗЗ нового покоління «Диклокор» - комбінація диклофенаку з кверцетином.
2013р – доцент кафедри фармакології ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
Головними напрямками наукових досліджень на даний час є вивчення впливу препаратів з політропними фармакологічними властивостями на фармакокінетику та фармакодинаміку НПЗЗ, а також дослідження ролі агоністів та антагоністів ванілоїдних рецепторів (TRPV1), як перспективного підходу до гастропротекції.
Автор та співавтор 123 наукових публікацій у різних виданнях (в тому числі і закордонних), 13 патентів на винаходи та корисні моделі.
Є автором методичних рекомендацій для англомовних студентів стоматологічного факультету. Співавтор навчально-методичного посібника, затвердженого МОН України «Pharmacology General prescriptions», а також навчально-методичного посібника «Фармакологія».- Курс лекцій» (2012, 2016рр).
З 2007р – представник Державного експертного центру МОЗ України з питань фармаконагляду по Вінницькому регіону.
З 2010р. – член атестаційної комісії УОЗ ОДА лікарів стоматологічного профілю.

Ходаківський Олексій Анатолійович


Доцент, Радник Генерального директора ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»» по науці, д.мед.н.

Д.мед.н., завідувач Навчально-науково-дослідної лабораторії з доклінічної оцінки лікарських засобів та біологічно-активних речовин «Фармадар», доцент кафедри фармакології.
У 2009 році в Одеському національному медичному університеті захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук (диплом ДК № 055665 від 18.11.2009р.) за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія на тему: «Нейропротекторна дія похідних 4-оксо(аміно-) хіназоліну при експериментальній ішемії головного мозку» (науковий керівник: д.мед.н., професор Степанюк Г.І.) За темою дисертації опубліковано 17 праць, у тому числі 4 наукові роботи у фахових журналах (із них 2 одноосібно), 1 патент України та 13 тез доповідей. Після успішного захисту дисертації переведений на посаду асистента кафедри.
У листопаді 2011 року призначений на посаду заступника декана по роботі з іноземними студентами, на якій пропрацював до липня 2015 року. Упродовж цього періоду був членом Державної екзаменаційної комісії на випускних іспитах у студентів медичного факультету. З грудня 2012 року поєднував педагогічну діяльність на кафедрі та адміністративну роботу в деканаті, із навчанням у докторантурі, яку закінчив достроково.
У травні 2013 року, рішенням Атестаційної колегії МОН України присвоєно вчене звання доцента кафедри фармакології.
У грудні 2014 року (23.12.2014р.), у спеціалізованій вченій раді при Одеському національному медичному університеті відбувся офіційний захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за темою: «Патогенетичне обґрунтування доцільності використання нових похідних адамантану при експериментальній терапії гострої ішемії головного мозку та міокарда», спеціальність 14.03.05 – фармакологія, науковий консультант д.мед.н., професор Степанюк Г.І. У червні 2015 року (30.06.2015р.), рішенням Атестаційної колегії МОН України на основі привселюдного захисту дисертації, отримав диплом доктора медичних наук (ДД № 004443). За темою дисертації опубліковано 33 роботи, у тому числі 16 статей у фахових наукових виданнях, рекомендованих МОН України (з яких 2 в наукометричних індекс-цитованих виданнях), 4 статті у закордонних періодичних наукових виданнях, 1 стаття у науковому виданні, 2 патенти України, які пройшли кваліфікаційну експертизу, 2 патенти України на корисну модель, 2 інформаційні листи МОЗ України. Апробація результатів дисертації відбулася на чисельних міжнародних конференціях, з’їздах та конгресах.
Упродовж роботи над докторською дисертацією роботи був відповідальним виконавцем двох наково-дослідних кафедральних робіт на тему: «Експериментальне дослідження нейро- та кардіопротекторних властивостей ациклічних, ароматичних та гетероциклічних сполук» та «Пошук та розробка нових шляхів фармакологічної корекції порушень при ішемічному ушкодженні мозку та серця в експерименті», які успішно завершились у 2012 та 2016 році відповідно.
У 2013 році, разом із науковцями експериментальних лабораторій ВНМУ імені М.І. Пирогова, під керівництвом Ректора університету, академіка НАМН України В.М. Мороза, брав активну участь та був відповідальним виконавцем наукової роботи присвяченій доклінічній оцінці церебро- та кардіопротекторних властивостей ампульного розчину вітчизняного цитопротектора «Адемолу», промисловий зразок якого було створено на фармацевтичній фірмі «Дарниця» (Україна, м. Київ). Завдяки отриманим результатам доклінічних досліджень та власним напрацюванням, які лягли в основу докторської дисертації, було здійснено впровадження «Адемолу» у виробництво ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»», як лікарського засобу з церебро- та кардіопротекторними властивостями (наказ по ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»» № 1/2164 від 23.09.2013 р.). На сьогодні, за моєї консультативної допомоги, успішно триває друга фаза клінічних випробовувань даного лікарського засобу в умовах інфаркту міокарда та інсульту. Авторські права підтверджено 2 патентами України, які пройшли кваліфікаційну експертизу, та 2 патентами України на корисну модель.
У 2015 році (липень-грудень), проходив стажування у Франції в лабораторії компанії Санофі (Sanofi), із доклінічної оцінки біологічно-активних речовин. У цей же період призначений на посаду Радника Генерального директора ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»» по науці. У січні 2016 року з ініціативи Ректора ВНМУ імені М.І. Пирогова академіка НАМН України В.М. Мороза та за сприяння керівництва ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»» на базі університету, окремим структурним підрозділом, було створено Навчально-науково-дослідну лабораторію з доклінічної оцінки лікарських засобів та біологічно-активних речовин «Фармадар» (ННДЛ «Фармадар»), яку очолюю по теперішній час. Лабораторія обладнана сучасним електрофізіологічним обладнанням, яке дозволяє проводити фармакодинамічну оцінку речовин, які впливають на стан гемодинаміки (мікроциркуляції) в різних органах, зміни серцево-судинної та центральної нервової системи. Основний вектор наукових розробок направлений на пошук та вивчення біологічно-активних речовин із протекторним впливом на серце, мозок, сітківку, нирки та печінку в умовах їх ішемічно-гіпоксичного ураження різного ґенезу.
На сьогодні, під моїм керівництвом успішно заплановано та виконується низка дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата та доктора медичних наук.

Іванова Ніна Іванівна


доцент, к.мед.н.,

Напрямок наукової роботи в теперішній час Експериментальні дослідження кардіопротекторних і інших фармакологічних властивостей препарату «Вінборон» Кількість наукових праць Всього 125 Статей 60 Монографій - Патентів 2 авторських свідоцтва СРСР на винаходи, 2 закордонних патенти, 1 патент України Підручників, навчальних посібників 1 Навчально-методичних посібників - 6 Державні нагороди: Грамота МОЗ УРСР за розробку нового лікарського препарату «Фенікаберан» (1975); Знак «Відмінник охорони здоров’я СРСР» (1984); Медаль «Ветеран праці» (1985).

Данильчук Віталій Васильович


доцент, к.мед.н.,

Напрямок наукової роботи в теперішній час: безпека ліків Кількість наукових праць: всього – 75, з них статей – 49, монографій – 1 (в співавторстві), патентів – 7, навчальних посібників - 4

Пашинська Ольга Степанівна


доцент, к.мед.н.,

Напрямок наукової роботи в теперішній час Експериментальне дослідження проти судомних властивостей хімічних сполук похідних нафтохінону Кількість наукових праць Всього 35 Статей 24 Монографій - Патентів 5 Підручників, навчальних посібників 6

Шевчук Олена Василівна


Доцент , к.мед.н.

Шевчук Олена Василівна закінчила медичний факультет Вінницького національного медичного університету ім.М.І.Пирогова в 2000 році з відзнакою і, згідно державного розподілу, була направлена у Вінницьку обласну дитячу клінічну лікарню для проходження інтернатури по педіатрії на посаду лікаря-інтерна. В цьому ж році вступила до магістратури за спеціальністю “Педіатрія”. З високою оцінкою захистила магістерську роботу і здобула вчену ступінь магістра медицини за спеціальністю „Педіатрія”. З 2001 по 2004 роки навчалася в аспірантурі на кафедрі дитячих хвороб. З 2004 року асистент кафедри пропедевтики дитячих хвороб Вінницького національного медичного університету ім.М.І.Пирогова. У 2005 році захистила кандидатську дисертацію на тему «КЛІНІКО-МЕТАБОЛІЧНІ МАРКЕРИ ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ НЕГОСПІТАЛЬНИХ ПНЕВМОНІЙ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ».Лікувально-консультативну роботу проводжу в інфекційно-боксованому відділенні дітей раннього віку МЛ «ЦМ та Д».Є автором 34 друкованих робіт.

Драчук Ольга Петрівна


доцент, к.мед.н.,

Напрямок наукової роботи в теперішній час Антигіпоксичні властивості похідних бурштинової кислоти та інших природних метаболітів організму Кількість наукових праць Всього 20 Статей 4 Монографій - Патентів 4 Підручників, навчальних посібників 1

Денисюк Ольга Миколаївна


доцент, к.мед.н.,

Напрямок наукової роботи в теперішній час - eкспериментальне дослідження протигіпоксичних властивостей хімічних сполук. Кількість наукових праць – 34, статей – 10, патентів – 2. Виконує обов’язки завідувача навчальної частини кафедри.

Альчук Олександра Іванівна


доцент, к.мед.н

У 2004 році закінчила ВНМУ імені М.І. Пирогова. У 2011р. захистила дисертацію на тему «Актопротекторні властивості нових похідних 4-оксо(аміно- ) хіназоліну (експериментальне дослідження)» (Київ, ДУ Інститут фармакології та токсикології НАМН України, науковий керівник проф. Г. І. Степанюк). На кафедрі виконує обов'язки представника профкому університету.

Ходаківська Ольга Віталіївна


Асистент, к.фарм.н.

Закінчила Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова в 2010 році і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Фармація» та здобула кваліфікацію провізор.
В період з 2010 по 2011 рік навчалась в інтернатурі у ВНМУ ім. М.І. Пирогова. Атестувалась на визначення знань та практичних навичок в атестаційній комісії у ВНМУ ім. М.І. Пирогова, за наказом №28 від 31 січня 2011 році присвоєно звання провізора спеціаліста за спеціальністю – «Загальна фармація».
Кандидат фармацевтичних наук, асистент кафедри фармакології Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова

Саєнко Андрій Вікторович


асистент, к.мед.н

Закінчив медичний факультет Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова в 2009 р
У 2015 році захистив кандидатську дисертацію: «Актопротекторний властивості нових похідних 1,2,4-триазинов-хіназоліну (експериментальне дослідження)», науковий керівник: проф. Г.І. Степанюк.

Таран Ілля Васильович


асистент, к.мед.н.

Біговщиць Софія Володимирівна


Асистент

У 2004 р. закінчила ВНМУ імені М.І. Пирогова. 2004р. - 2006р. проходження інтернатури зі спеціальності «Анестезіологія та інтенсивна терапія». 2006р. - 2015р. лікар анестезіолог відділення реанімації Військово - медичного центру. З 2015р асистент кафедри фармакоглогії.

Грималовська Олена Володимирівна


Асистент

Грималовська Олена Володимирівна в 2002 році закінчила Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова за спеціальністю «Лікувальна справа». У 2002 році працювала асистентом-стажистом кафедри загальної гігієни ВНМУ ім.. М.І.Пирогова. У 2002 – 2003 роках проходила інтернатуру за спеціальністю «терапія». З 2003 по 2004 рік працювала лікарем-терапевтом у денному стаціонарі Вінницького обласного госпіталю для інвалідів Вітчизняної війни. З 2004 по 2005 рік працювала головним спеціалістом Управління охорони здоров’я Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації. З червня 2005 року по липень 2010 року – дільничним терапевтом Петропавлівсько-Борщагівської медамбулаторії. З вересня по листопад 2010 року - зав. кабінетом лікаря-статистика Вінницького обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру. З листопада 2010 р. по жовтень 2013 року – лікарем функціональної діагностики відділення діагностики та тестування ВОЛФД . З жовтня 2013 року і по теперішній час працює асистентом кафедри фармакології.

Рачук Олена Кирилівна


Старший лаборант

Хацьола Лариса Володимирівна


Лаборант

Новини

Учасники студентської конференції на кафедрі фармакології
08.04.2016
Результати студентської наукової конференції на кафедрі фармакології
08.04.2016
Міністерство охорони здоров'я
1545
Урядова гаряча лінія
Міністерство освіти і науки,
молоді та спорту України

ВНМУ ім. М.І. Пирогова © 2017